КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Лекция. Zhasushanyң құrylysy променена atқaratyn қyzmetterі

Zhasushanyң құrylysy променена atқaratyn қyzmetterі.

Zhasusha membranasynyң құrlysy. Zhasusha membranasynyң құrlysy променена atқaratyn қyzmetі өte kүrdelі.Elektrondyқ mikroskopty paydalanyp zhүrgіzgen zertteu zhұmystarynyң nәtizhesіnde, өsіmdіk zhәңe Жануария zhasushasy (фибри) membranasynyң құrylysy tolyқtay anyқtaldy. Өsіmdіk zhasushasy membranasynyң zhasұnyқtan (klechatka) tұratyndyғy zhane onyң tіrek қyzmetіn atқaratyndyғy dәleldendі. Zhanuarlar zhasushasynyң membranasy USH қabattan tұrady. Іshkі zhane syrtқy қabattary nәruyz (протеин) molekulalarynan, ал ortanғy қabaty ekі қatar фосфолипид molekulasynan tұrady. Zhanuarlar zhasushasynyң syrtқy қabyқshasy zhұmsaқ, sozylғysh keledі, ол гликокаликса molekulasynan tүzeledі, ал іshkі қabaty kөpіrshіk tүrіnde Bolado да, құramyndaғy zattardy tsitoplazmalardan azhyratady. Өsіmdіkter променена zhanuarlar zhasushasynyң tsitoplazmamen tіkeley baylanysқan іshkі қabatyn плазмалемата мембрана Немес plazmalyқ құraydy.Plazmalemma өte zhұқa, onyң syrtқy betі kөmіrsulardan, іshkі zhaғy қalyң nәruyz molekulasynan tұrady. Zhasusha tіrshіlіgіnde плазмалемата өtkіzgіshtіk, tasymaldau, қorғanyshtyқ zhane TB қyzmetter atқarady. Syrtқy ortadan zhasushaғa су әr tүrlі iondar zhane t.b.molekulalar плазмалемата arқyly өtedі Немес kerіsіnshe Одан shyғady. Фагоцитозата депа zhasusha membranalary arқyly іrіleu kelgen tүyіrshіkterdің өtuіn aytady. Пиноцитоза kezіnde zhasushaғa іrіrek kelgen су Tamshylar өtedі. Zhasushalar БЛП-bіrіmen zhasusha aralyқ baylanystar arқyly bіrіgedі. Zhasushanyң membranasy tegіs bolmaydy. Bir zhasushanyң өsіndіsі ekіnshіsіnің oyyғyna kigіzіledі де, berіk Bailanys tүzedі. Zhasushaaralyқ baylanystardyң mehanizmderі әlі tolyқ zerttelgen zhoқ. Alajd keybіr mәlіmetter boyynsha, bұlardy baylanystyratyn plazmalemamadaғy lipoproteidter променена гликокаликса arasyndaғy Bailanys ekendіgі anyқtaldy. Bүl baylanysudyң tүrі saңylauly Bailanys ataydy Dep. Saңlauly baylanystardyң negіzgі қyzmetі - zhasushaaralyқ baylanystardy retteu.



Цитоплазмата - zhasushanyң yadrosyn қorshap zhatқan қoymalzhyң затегнати. Tsitoplazmanyң himiyalyқ erekshelіkterіne keletіn bolsaқ, onyң құramynda tүyіrshіktі deneler, nәruyzdar, fermentter, nukleina қyshқyldary zhane kөmіrsular променена ATP molekulalary Bolado. Орта zhaғdayynyң әserіne baylanysty tsitoplazmanyң fizikalyқ қasietі өzgerіp, yaғni sұyyқ kүyden қatty kүyge Немес kerіsіnshe auysyp otyrady. Tsitoplazmanyң tүpnegіzі - hyaloplasm. Gialoplazmanyң құramynda nәruyzdar, tsitoplazmalyқ fermentter kөp. Hyaloplasm membranaly zhane membranasyz organoidterden tұrady. Membranaly organoidterge endoplazmalyқ тор Голджи zhiyntyғy, lizasomalar, митохондрии променили plastidter, ал membranasyz organoidke tsentriolder, ribosomalar zhane mikrotүtіksheler zhatady.

Endoplazmalyқ тор. Endoplazmalyқ Торд 1945zhyly K. Porter elektrondyқ mikroskoptyң kөmegіmen tauyқ balapanynyң ұlpasynan tapқan. Endoplazmalyқ тор: tүyіrshіktі (kedіr-bұdyr) zhane tegіs bolyp ekіge bөlіnedі. Tүyіrshіktі endoplazmalyқ тор ұzynsha kelgen kanaldar променена қuystardan tұrady да, ал қuystardyң enі onyң қyzmetterіne қaray өzgerіp otyrady.Tүyіrshіktі endoplaz -

malyқ тор membranasynyң tsitoplazmaғa қaraғan betіnde tyғyz tүyіrshіkter ornalasқan. Bұl tүyіrshіkter ribosomalar atalady Dep. Ribosomalar nәruyz sintezdeude үlken rөl atқarady. Қoryta aytқanda, tүyіrshіktі endoplazmalyқ tordyң membranalarynda sintezdelgen nәruyz molekulary zhane әr tүrlі fermentter, onyң kanaldary arқyly Голджи zhiyntyғynyң қuystaryna zhetkіzіledі.Tegіs endoplazmalyқ тор glikolipidter molekulalarynyң sintezіne қatysady zhane Olard tasymaldaydy.

Голджи zhiyntyғy. Bіrқatar maңyzdy қyzmet atқaratyn zhasusha органел -

іnің bіrі - Голджи zhiyntyғy. Ona 1898 zhyly italiyalyқ ғalym K.Goldzhi zhүyke zhasushalarynan tapқan. Zhүyke zhasushalaryn boyap қaraғanda, onyң tsitoplazmasynan тор bolyp keletіn zhiyntyқty bіrіnshі bolyp bayқaғan. Ona

"Апарат Іshkі Torus tәrіzdes" atady Dep. Keyіnnen Goldzhidің esіmіne baylanysty

"Голджи zhiyntyғy" atady Dep. Голджи zhiyntyғynyң қyzmetі endoplasm -

lyқ Tormo tyғyz baylanysty. Sondyқtan bұl Torda sintezdelgen zattar Голджи zhiyntyғynyң қuystary променена қapshyқtaryna baryp tүsedі. Endoplasm-lyқ tordyң қuysynda kөptegen fermentter променена әr tүrlі molekulalar - nәruyz-

подарък, Mylar zhane kөmіrsular sintezdelіp, Голджи zhiyntyғyna tasymaldanady. Endoplazmalyқ tordan zhiyntyқtyң қuysyna tүsken әr tүrlі molekulalar променена Голджи zhiyntyғynda sintezdelgen sekrettіk fermentter БЛП - bіrіmen қosyl -yp aralasady. Bүlar Голджи zhiyntyғynyң қuysynda өңdelіp tүtіkshelerde zhinalady да, вакуола tүrіnde bөlіnіp shyғady. Голджи zhiyntyғynan өңdelgen zattardy вакуола tүrіnde bөlіnіp shyғatyn kөpіrshіkterden лизозом organoidі Платен Bolado.

Lizasoma. Lizasomalardy 1955 zhyly belgiyalyқ биохимик De Duve ashқan (гръцко-врат-erіgіsh zhane Дене) "denelerdі erіtedі" Degen maғanany bіldіredі. Еукариоти лизозом zhasushalardyң barlyғynda, sonyң іshіnde fagotsitozaғa қabіlettі левкоцитите zhasushalarynda kөp mөlsherde kezdesedі. Өsіmdіk zhasushalarynda іrіleu kelgen вакуоли tүrіnde Bolado. Lizosomalardy elektrondyқ mikroskoptyң kөmegіmen biohimiyalyқ, tsitologiyalyқ tәsіldermen zertteudің nәtizhesіnde, olardyң құrylysy променена құramy әr tүrlі zhane үnemі өzgermelі bolatyny anyқtal-

ди. Lizasomalardy lipoproteidterden tұratyn қorshaydy.Bұl мембрана на мембраната да bұzylғan zhaғdayda ғana lizasomadaғy fermentter syrtқy ortaғa әser etedі (zhasushaғa zattaryna). Lizasomalar sanynyң kөbeyuі променили azayuy zhasushalardyң қyzmetіne tіkeley baylanysty. Mysaly, әr tүrlі zattardy sіңіretіn zhane shyғaratyn, Согндал-ак қorғanyshtyқ қyzmet atқaratyn makrofagtar, левкоцитите-terde, bauyr zhane bүyrek zhasushalarynda lizasomalar өte kөp mөlsherde Bolado.

Митохондриите grekshe «Mitos» -zhіp zhane «chondrion» -dәn, tүyіrshіk Degen maғanany bіldіredі. Ol zhasushada dәn Немес tүyіrshіk официално Bolado. Zhasusha-daғy Сана bіrden 100 myңғa deyіn Bolado. Mitohondriyany eң bіrіnshі 1894 zhyly schveytsariyalyқ анатом R.A.Kelliker zhәndіkterdің bұlshyқ etterіnen tapқandyқ-Tang, такива "sarcosome" atady Dep. 1894 zhyly nemіs анатоми R.Altman arnayy boyaumen boyap, mikroskoppen қaraғanda, mitohondriyany anyқ kөrgen. Ol Mito -hondriyany "bioblast" ataғan Dep. 1897 zhyly nemіs анатоми K.Benda bұl орган oidtі "mitohonlriya" atady Dep. Zhasushanyң belsendіlіgіne baylanysty Mito -hondriyanyң Сана өzgerіp otyrady zhane keybіr zhasushalarda pіshіnі өzgerіp, үzdіksіz қozғalyp zhүredі. Митохондриите ekі membranaly organoidke zhatady. Ol: а) membranamen қaptalғan tүpnegіzden; ә) membranaaralyқ keңіstіkten (іshkі membranasy қyrtysty bolyp keledі); б) sytқy membranadan tұrady. Mitohon -driyanyң tүpnegіzіnde saқina tәrіzdі DNҚ променена RNҚ - ЗУБ zhane ribosomalar променена tyғyzdalғan үlken tүyіrshekter kezdesedі. Mitohondriyanyң құramynda nәruyz 65-70%, 25-30% lipidter променена nukleina қyshқyldary zhane vitaminder Bolado. Іshkі мембрана nәruyzdan 70%, 20% от фосфолипид molekulalarynan zhane FER -mentterden tұrady. Іshkі membranada belsendі tasymaldau zhүyesіn қamtamasyz etetіn tүtіksheler променена өsіndіler ornalasқan. Mitohondriyanyң іshkі membranasyn га tasymaldau fermentterі arқyly molekulasynan ADP ATP sintezdeledі.

ATP -barlyқ tіrі organizmderdің mitohondriyasynda sintezdeletіn tіrshіlіk ushin maңyzy преглед kөzі енергия. Sondyқtan митохондрии organoidіn zhasushanyң "kүsh қuat beretіn stantsiyasy" Dep bekerge aytpaydy. Жануария zhasushalary mitohondriyadaғy energiyanyң 95%-ин, өsіmdіkter променена saңyrauқұlaқtar Одан azyraқ bөlіgіn zhұmysaydy. Митохондриите ATP-тен basқa nәruyz sintezdeytіn zhүye bolyp esepteledі. Mitohondriyanyң құramynda ribosomalar bolғandyқtan nәruyz sintezі tұraқty zhүredі.

Plastidter - өsіmdіk zhasushasynda bolatyn negіzgі органел. Olar saңyrauқұlaқtarda, Kok Zhasyl baldyrlarda zhane бактерия zhasushalarynda bolmaydy. Plastidterdің USH tipі бар: Zhasyl - hloroplastar, Кизил, қyzғylt Сара, Сара -hromoplastar, tүssіz -leykoplastar. Plastidterdің bұl atalғan tipterі zhyl mausymdarynyң өzgeruіne baylanysty БЛП-bіrіne auysa ALADI zhane Olar genetikalyқ zhaғynan БЛП-bіrіmen tyғyz baylanysty.

Zhasusha yadrosy - өsіmdіkter променена zhanuarlar zhasushasynyң tұraқty bөlіgі. Yadrosy tolyқ zhetіlgen organizmderdі eukariottar, ал yadrosy zhetіlmegen organizmderdі prokariottar ataydy Dep. Grekshe "Carion" ядро ​​Degen maғynany bіldіredі. Yadronyң құrlysy kүrdelі. Onyң қatysuymen zhasushada өte maңyzdy tіrshіlіk protsesterі zhүzege asyrylady. Yadronyң syrtyn әrқaysysy USH қabattan tұratyn ekі қorshaydy мембрана. Zhasushalar yadrosynyң sanyna қaray БЛП ядро ​​-ly zhane kөp yadroly bolyp bөlіnedі.Yadronyң құramy kүrdelі, Фондация tіrі organizmnің tұқym қualaytyn belgіlerі променена қasietterіn saқtaytyn хромозома ЗУБ, Shyryn ядро ​​yadroshyқ, RNҚ zhane TB құramdas bөlіkter Bolado. Zhasusha -nyң tіrshіlіgіne baylanysty yadronyң құramy, қyzmetі, pіshіnі променена mөlsherі өzgerіp otyrady. Yadroshyқ -ball tөrіzdes deneshіk. Yadroshyқtyң құramynda 1,5% 8,0% ДНК zhane nәruyz Bolado. Yadroshyқta 70% tsitoplazmalyқ RNҚ zhane 30% yadrolyқ RNҚ sintezdeledі. Zhasusha bөlіngen kezde yadroshyқ zhoyylyp ketedі.

Hromosomalar -DNҚ -nyң zhіpshelerіnen zhane nәruyzdan tұratyn yadronyң асо maңyzdy bөlіgі.Әr tүrge tәn hromosomalar pіshіnderі zhane Sundara zhөnіnen БЛП -bіrіnen ayyrmashylyқtary Bolado. Mysaly, adamda - 46, -66 zhylқyda, baқada -26, -8 drozofilada, zhүgerіde -20, -14 bұrshaқta хромозома бар. Хромозома Degen -іmіz -DNҚ-nyң zhіpshelerіnen tұratyn sozylyңқy tyғyz deneshіk. Hromosomanyң құramynda DNҚ 40%, 40% хистон қyshқyl nәruyz zhane өte Ал mөlsherde RNҚ Bolado. DNҚ organizmge қazhettіәr tүrlі nәruyzdy sintezdeuge aқparattar beredі.

Ядро - zhasushanyң maңyzdy bөlshekterіnің bіrі. Ol organizmnің қasietterіn saқtay otyryp, такива kelesі ұrpaқtarғa berude erekshe rөl atқarady. Bir zhasushaly organmzmderde ekі bөlіkke, yaғni ядрото променена tsitoplazmaғa bөlіp zerіtteu arқyly onyң organizmnің өsuіne, қorektenuіne, қozғaluyna, zhoyylyp Ketkov bөlіkterіnің қaytadan қalpyna keluіne (regeneratsiyalanuyna) zattardyң almasuyna tіkeley қatysatynyn bayқauғa Bolado. Yadrosyz қalғan tsitoplazmanyң tіrshіlіk ETU merzіmі әr tүrlі. Mysaly амеба yadrosyz 2-3 aptaғa deyіn tіrshіlіgіn zhoymaydy.

Tabiғattaғy organizmder Aluan tүrlі bolyp keledі. Olardyң іshіnde өsіmdіkter alemi променена zhanuarlar dүniesіnen basқa Джай kөzge kөrіnbeytіn tіrі organizmder де бар. Olar mikroorganizmder atalady Dep. Syrtқy pіshіnderіne zhane tіrshіlіk әreketterіne қaray mikroorganizmder bіrneshe topқa bөlіnedі. Keybіreulerі Aul sharuashylyғyna, meditsinaғa baғa Zhetpes Платен keltіrse, ekіnshі bіreulerі Жан -uarlarғa, өsіmdіkterge zhane adamdarғa keltіredі пауза.

Prokariottar. Tіrі organizmder zhasushalary yadrosynyң zhetіluіne baylanys- ви ekі topқa bөlіnedі. Yadrosy tolyқ zhetіlgen zhasushaly organizmderdі-eukar -iottar, yadrosy zhetіmegen zhasushaly organizmderdің - prokariottar atalady Dep. Prokariottardyң pіshіnderі әr tүrlі Bolado. Olardyң топка tayaқsha, zhane oralma tәrіzdі USH tүrі tabiғatta keңіnen taralғan. Құrlysy zhөnіnen bakteriyalar өte

қarapayym. Olar syrtқy қabyқshadan, әr tүrlі zattarғa Тола tsitoplazmadan, vakuolden zhane nuklearalyқ zattardan құralғan. Prokariottardan basқa таби БЛП -ғatta taғy tіrshіlktің zhasushasyz tүrі бар. Olar -virustar.

Virus (латвийски «вирус» Y) - tіrі organizmderdің іshіnlegі zhasushasyz tіrshіlіk iesі. Olar RIBONUCLEIN қyshқylynan Немес dezoksiribonuklein қyshқylynan құralғan nukleoproteidterden, Согндал-ак fermenttі nәruyzben қaptalғan қabyқ-Шада -kapsidterden tұrady. Dүniezhүzіlіk микробиология tarihynda orys ғalymy D.I.Ivanovskiydің alatyn oryny erekshe. Ol XIX ғasyrdyң soңynda temekі teңbіlі auruyn zerіttep, стари aurudyң қozdyrғyshtary bakteriyalardan да ұsaқ tіrshіlіk iesі ekenіn tapқan. Keyіnnen 1935 zhyly amerikalyқ ғalym U.Stenli bұl temekі teңbіlі virustarynyң shoғyrlanғan zhiyntyғy ekenіn tapta. XIX ғasyrdyң soңynda D.I.Ivanovsky ashқan өte ұsaқ tіrshіlіk iesіnің virustar ekendіgі dәleldendі.

<== Предишна лекция | На следващата лекция ==>
| Лекция. Zhasushanyң құrylysy променена atқaratyn қyzmetterі

; Дата: 06.01.2014; ; Прегледи: 1889 Нарушаването на авторските права? ;


Ние ценим Вашето мнение! Беше ли полезна публикуван материал? Да | не



ТЪРСЕНЕ:


Вижте също:



ailback.ru - Edu Doc (2013 - 2017) на година. Тя не е автор на материали, и дава на студентите с безплатно образование и използва! Най-новото допълнение , Al IP: 11.45.9.24
Page генерирана за: 0.048 сек.