КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

електростатика




1. Електронно zaryadynyң saқtalu zaңy. КЕЦ kelgen Дене atomdar променена molekulalardan, ал atomdar елементарен bөlshekterden tұrady. Atom қramyna kіretіn протон електрон RE променена zaryadyn tasymaldaydy. Al neytronda bolmaydy такса. Proton oң zaryadty, ал електрон terіs zaryadty bolyp esepteledі. Bөlshekter өzіn қorshaғan ortaғa tүrlіshe әser etіp, ortanyң әserіnen өzderі де tүrlіshe қasietke ите Bolado. Bөlshekterge syrtқy kүshpen әser etsek, Olar massalary әrtүrlі bolғandyқtan, әr tүrlі қyrynan kөrіnedі. Electron променена protonnyң zaryadtaluy degenіmіz Olar tүrlі tiptegі өzara әserlesuge қabіlettі Degen oydy tұzhyrymdaymyz.

Sonymen такса degenіmіz елементарен bөlshekterdі sipattaytyn, massadan keyіngі ekіnshі қasiet.

American fizigі R.Milliken разнообразна Съвета fizigі A.Ioffe tәzhіribelerіnің қorytyndysynan zaryadynyң елементарни електрически заряд депа atauғa bolatynyn tұzhyrymdady, yaғni д = 1,6 × 10 -19 Кл. Elektronnyң Massassi м д = 9,11 × 10 -31 кг, ал protonnyң Massassi м д = 1,67 × 10 - 27 кг.

Atom құramyndaғy protondar променена elektrondar Сана bіrdey Bolado. Демеке, ondaғy oң zaryadtar променена terіs zaryadtardyң Сана bіrdey Bolado. Егер denedegі elektrondar Сана protondar sanynan artyқ Bolsa, Фондация Дене terіs zaryadtalғan, ал elektrondar Сана protondar sanynan когото Bolsa Фондация Дене oң zaryadtalғan Bolado. Denedegі әr Пратеник zaryadtardyң zhalpy Сана өzgermeydі: ол zaryadtar тек deneler arasynda өzara bөlіnedі.

Tәzhіribeler nәtizhesіnde aғylshyn fizigі M.Faradey tabiғattyң negіzgі (fundamentaldy) zaңy-zaryadtyң saқtalu zaңyn ashty: KEZ kelgen tұyyқ zhүyenің RE zaryadtarynyң algebralyқ қosyndysy оса zhүye іshіnde қanday protsester өtse, өzgermey қalady. Пратеник zaryadtar bіrіn-bіrі tebedі, Al Пратеник әr zaryadtar bіrіn-bіrі tartady.

Nүktelіk такса degenіmіz-elektrlengen materialdyқ nүkte. Onyң өlshemіn добавка әserlesetіn basқa БЛП ара пари deyіngі қashyқtyқpen salystyrғanda eskermeuge Bolado.

Denedegі erkіn zaryadtardyң kontsentratsiyasyna (shoғyryna) baylanysty Olar өtkіzgіshter, dielektrikter zhane zhartylay өtkіzgіshter bolyp bөlіnedі. Өtkіzgіshter- електрически заряди bүkіl kөlemі boyynsha erkіn қozғala alatyn deneler. Өtkіzgіshter ekі topқa bөlіnedі: 1) bіrіnshі tektі өtkіzgіshter (metaldar) -olardaғy такса қozғalysy himiyalyқ өzgerіske ұshyratpaydy; 2) ekіnshі tektі өtkіzgіshter (erіgen tұzdar, қyshқyl erіtіndіlerі) -olarda заряд (oң zhane terіs iondar) tasymaldanғanda himiyalyқ өzgerіske ұshyraydy. Dielektrikter (гуми, пластмасови материали) - erkіn zaryadtary bolmaytyn deneler. Zhartylay өtkіzgіshter (германий, силиций) - өtkіzgіshter променена dieletkrikterdің aralyғyndaғy zattar.



Electronic zaryadynyң өlshem bіrlіgі- висулка.

2. Висулка zaңy. Vakuumdaғy қozғalmaytyn ekі nүktelіk RE zaryadynyң өzara әserlesu kүshіnің olardyң ара қashyқtyғyna tәueldіlіgі Висулка zaңy arқyly taғayyndalғan. Висулка zaңy elektrostatikanyң negіzgі zaңy bolyp tabylady.

Bir-bіrіnen л қashyқtyқta ornalasқan ekі nүktelіk zaryadtardyң өzara әserlesu kүshі солна zaryadtardyң kөbeytіndіsіne обиколка zhane olardyң araқashyқtyғynyң kvadratyna kerі proportsional: F = к ½ р 1 р 2 ½ / R 2 (9.1)

F kүshі өzara әserlesetіn zaryadtardy қosatyn tүzu boyymen baғyttala-ди, к mұndaғy -proportsionaldyқ коефициент к = 1 / 4РЕ 0, mұndaғy

д 0 - tұraқtysy RE, д 0 = 8,85 × 10 -12 Cl 2 / (N × м 2).

Әr tektі ortada zaryadtardyң әserlesu kүshі әrtүrlі Bolado. Ol ortanyң диелектрик өtіmdіlіgіne (д) baylanysty. Aua ushin д = 1. Basқa ortalar ushin д mәnіn oқulyқtarda berіletіn kestelerden aluғa Bolado. Dielektrlіk өtіmdіlіk zaryadtardyң vakuumdaғy әserlesu kүshіnің basқa ortadaғy әserlesu kүshіnen қansha ESE които ekendіgіn bіldіredі.

3. Електронно өrіsі. Өrіs kerneulіgі потенциали zhane zhұmysy. Belgіlі қashyқtyқta tұrғan ekі zaryadtyң әserlesuі RE өrіsіnің kөmegіmen zhүzege Асад. Electronic өrіsі-materiyanyң erekshe tүrі, такива қozғalmaytyn електрически заряди tuғyzady. Electronic өrіsі elektrlengen denenің әserіn ekіnshі пари zhetkіzushі ОРТ bolyp sanalady. Electronic өrіsіnің Платен bolғanyn zhane onyң intensivtіgіn солна өrіske публикувал synshy zaryadқa әser etetіn kүsh arқyly anyқtauғa Bolado. Sol kүshtің zaryadқa қatynasyna teң vektorlyқ Shaman RE өrіsіnің kerneulіgі (E) Dep atalady: E = F / Q 0 (9.2). Kerneulіktің өlshem bіrlіgі- V / m, baғyty oң zaryadқa әser etetіn kүsh baғytyna қarama-қarsy Bolado.

Potentsialdyөrіste (elektrostatikalyқ өrіs-potentsialdyқ өrіs Degen bolatynbyz) ornalasқan denenің potentsialdyқ energiyasy Bolado, солна енергия esebіnen өrіste kүsh zhұmys atқarady zhane konservativtі kүshterdің zhұmysy potentsialdyқ energiyanyң kemuіmen zhүzege Асад. Sondyқtan elektrostatikalyқ өrіs kүshterіnің zhұmysyn energiyalardyң ayyrmasy tүrіnde kөrsetuge Bolado: A = U 1 -U 2 (9.3), Sonda р 0 р zaryadtyң zaryadtyң өrіsіndegі potentsialdyқ energiyasy U = KQ 0 Q / R (9.4).

Осите formuladan J = U / Q 0 (9.5) elektrostatikalyқ өrіstің energetikalyқ sipattamasy bolyp tabylady да, потенциални депа atalady. Electro-statikalyқ өrіstің қanday га БЛП nүktesіndegі потенциал оса nүktedegі Бирлик oң zaryadtyң potentsialdyқ energiyasymen anyқtalatyn fizikalyқ Шама өlshem bіrlіgі- волта. (9.3) zhane (9.5) formulalardan nүktelіk зарежда tudyrғan өrіs potentsialynyң formulasy shyғady J = KQ / R (9.6) . Өrіstің 1 nүktesіnen 2 nүktesіne р 0 zaryadty oryn auystyrғanda Електротехника tikalyқ өrіs kүshterіnің zhұmysy 1 zhane 2 nүktenің potentsialdarynyң ayyrmasyna teң Bolado A = Q 01 -j 2) (9,7)

4. Kerneulіk vektorynyң tsirkulyatsiyasy. Електронни өrіsі kerneulіgі разнообразни потенциални arasyndaғy Bailanys. Osyғan baylanysty Гаус teoremasy shyғady: tұyyқtalғan залог arқyly өtetіn kerneulіk vektorynyң aғyny залог оса іshіndegі zaryadtardyң algebralyқ қosyndysyn д 0 -ge bөlgenge teң: O S E г S = 1 / е 0 пл най аз. (9.8)

Elektrostatikalyқ өrіs-potentsialdyқ өrіs, sebebі р 0 zaryadtyң oryn auystyrғanda іstegen zhұmysy onyң Gmina Zolynia ғana Emesa, оси zaryadtyң bastapқy zhane soңғy ornyna да baylanysty. Al elektrostatikalyқ kүshter консервативна kүshter bolyp tabylady. Syrtқy elektrostatikalyқ өrіste KEZ kelgen tұyyқtalғan Йол boyynsha RE zaryadyn tasymal-daғanda zhasalatyn zhұmys nolge teң Bolado: (9.9)

Tұyyқ L контури boyynsha alynғan неразделна E vektorynyң tsirkulyatsiyasy atalady Dep. Sөytіp, elektrostatikalyқ өrіske tәn nәrse-Res kelgen tұyyқ верига boyynsha kerneulіk vektorynyң tsirkulyatsiyasy nolge teң Bolado.

Potentsialdary tұraқty nүktelerdің geometriyalyқ Орна потенциал deңgeyіnің betі Немес равнопотенциален залог atalady Dep. Потенциал deңgeyіnің betіnde zaryadty kөshіru zhұmysy nolge teң. Kerneulіk разпенва потенциал arasyndaғy қatysty қarastyratyn bolsaқ, elektrostatikalyқ өrіstің kerenulіgі onyң kүshtіk қasietіn sipattasa, өrіstің потенциали onyң energetikalyқ қasietіn kөrsetedі. Потенциал скаларна сама bolғandyқtan, електрически скаларна өrіsіn өrіs retіnde қarastyrady. Sol sebeptі скаларна gradientі Degen ұғym engіzіlgen. Zaryadtyң өrіstegі oryn auystyru kezіnde zhasaytyn zhұmysy: DA = FDR, Немес DA = -q ¢ DJ. Осите teңdeulerdі teңestіremіz F / Q ¢ = -dj / д-р , osyndaғy F / Q ¢ = E, ал DJ / DR-потенциал gradientі. Sonda E = -dj / д-р (9.10) Bolado. Sonymen, kerneulіk сан zhaғynan alғanda deңgey betіne перпендикулярна baғytpen eseptelіngen ұzyndyқ bіrlіgіne keletіn potentsialdyң өzgerіsіne teң Bolado да, potentsialdyң Кемуиловият zhaғyna қaray baғyttalady. Sonda E = -gradj (9.11).

5. printsipі суперпозиция. Дипол өrіsі. Егер elektrostatikalyқ өrіste bіrneshe nүktelіk такса berіlse, Фондация olardyң БЛП nүktedegі қorytқy kerneulіgі ZhEKe zaryadtardyң солна nүktede tudyratyn kerneulіkterіnің vektorlyқ қosyndysy Bolado zhane такива RE өrіsterіnің суперпозиция printsipі депа ataydy: E = E 1 + E 2 + E 3 + ... + E N (9.12)

Наслагването printsipі zaryadtardyң KEZ kelgen zhүyesіnің өrіs kerneulіgіn eseptep tabuғa mүmkіndіk beredі.

Bir-bіrіnen л қashyқtyқta ornalasқan әr Пратеник zaryadtalғan ekі nүktelіk zaryadtardyң zhiyntyғy дипол atalady Dep. Zaryadtar arқyly zhүrgіzіlgen tүzu- дипол osі atalady Dep. Дипол osі boyynsha terіs zaryadtan oң zaryadқa қaray baғyttalғan zhane zaryadtardyң araқashyқtyғy л -ge teң вектор дипол iіnі депа atalady (24 Suret). Oң зарежда shamasynyң zaryadtar ара қashyқtyғyna kөbeytіndіsіn zhane дипол iіnіnің baғytymen baғyttas vektordy dipoldің RE momentі депа aytady: P = Q л (9.13)

л. P

Q - Q +

24 Suret.

Дипол өrіs kerneulіgі zaryadtar Shamas arқyly Emesa, дипол momentі arқyly anyқtalady: E = кР / НЛП 3 (9.14)

Bir tektі RE өrіsіnde ornalasқan dipoldің әrbіr zaryadyna kүsh әser etedі. F + = + Q E, F = р Д. Bұl kүshter БЛП-bіrіne қarama-қarsy baғyttalady да kүsh momentіn tuғyzady. Kүsh momentі dipoldі bұruғa tyrysady. Sөytіp, bіrtektі RE өrіsі tarapynan dipolғa bұrushy време әser etedі. Ol момент momentіne RE, RE dipoldің өrіsіne ornalasuyna zhane RE өrіsіnің kerneulіgіne tіkeley baylanysty. Bіrtektі өrіsіnde ornalasқan електрически дипол електрически өrіsіnің kүsh syzyқtaryna паралелно ornalasuғa tyrysady. Dipolғa әser etіp tұrғan ekі kүsh Shamas zhaғynan teң, ал-baғyty zhaғynan қarama қarsy bolғandyқtan, kүshter dipoldі тек bұrady, ornynan zhylzhytpaydy. Al Jaeger електрически дипол әrtektі өrіsіnde ornalasқan Bolsa, Фондация dipolge әser etetіn kүshter сама zhaғynan әrtүrlі Bolado, дипол bұrylyp қana қoymaydy, ол ornynan zhylzhidy.

6. Electronic өrіsіnің kerneulіk syzyқtary. Kerneulіk vektorynyң aғyny. Electronic өrіsі grafiktіk tүrde әrbіr nүktesіnde E kerneulіk vektorymen sәykes keletіn zhanama syzyқtary- kerneulіk syzyқtarymen

а) 25 б Suret)

kөrsetіledі. Kerneulіk RE өrіsіnің kүshtіk sipattamasy bolyp sanala-

ди. Kerneulіk syzyқtary-tұyyқtalmaғan қisyқtar. Ol oң zaryadtardan bastalyp, terіs zaryadtarғa ayaқtalady. Өrіstің kүsh syzyқtary қiylyspaydy (25 и-Suret). Barlyқ nүktelerіndegі kerneulіgіnің Shamas променена baғyty bіrdey bolatyn өrіs bіrtektі өrіs atalady Dep. Bіrtektі өrіstің kүsh syzyқtary БЛП-bіrіnen bіrdey қashyқtyқta zhatatyn паралелно tүzuler (25б-Suret).

Kerneulіk syzyқtarynyң zhiіlіgі E -nің сан mәnіne teң bolsyn. Sonda belgіlі БЛП bettі tesіp өtetіn kerneulіk syzyқtarynyң zhalpy sanyn солна Betten өtetіn kerneulіk aғyny Немес өrіstің kerneulіk aғyny ataydy Dep. Mysaly, bіrtektі RE өrіsіnde S zhazyқ bettі tesіp өtetіn kerneulіk vektorlar aғynyn anyқtayyқ (26 Suret). Electronic өrіsіnің kүsh syzyқtary S betіn перпендикулярна baғytta tesіp өtsіn, Sonda kerneulіk syzyқtardyң S Бетке kөbeytіndіsі- kerneulіk vektorynyң aғyny atalady DEP, Она F әrpіmen belgіleydі: де Ягер S ¢ zhazyқ залог өrіstің kerneulіk syzyқtaryna belgіlі БЛП bұryshpen ornalassa (26 Suret): F = EScosa.

п Kerneulіk syzyқtary

E bіrtektі Emesa KEZ kelgen

Tұyyқ bettі tesіp өtse,

aғyny Фондация vektorlyқ

(27 Suret):

F = О Ч Е г S (9.15 )

26 Suret


Әrtүrlі ortanyң shekarasynda

zhane dielektrikterde өtetіn kerneu-

lіk vektorynyң өzgerіsterі RE

өrіsterіn esepteude қiyndyқtar

tuғyzbas ushin elektrlіk yғysu вектор

Тори Немес elektrlіk индукция

Вектори Degen сама engіzіledі, ол

D әrpіmen belgіlenedі.

D = ее 0 E (9.16)

Elektrlіk yғysu vektorynyң aғyny:

F = О и D н DS (9.17 )

27 curet

7. Гаус teoremasy. Elektrostatikalyқ өrіstі esepteu әdіsterі. Гаус teoremasyn әr tektі өrіs kerneulіgі ushin orys matematigі M.V.Ostrogradsky қorytyp shyғardy. Заредете kөlemdіk tyғyzdyғy R bolatyn tұyyқtalғan bettің іshіnde үzdіksіz taralsa, yaғni г = DQ / DV, V Фондация kөlem іshіnde zaryadtyң Shamas: Пл аз = или DV. Bұdan Гаус teoremasy F = (9.18) bolyp shyғady. Endі Гаус

teoremasyn vakuumdaғy keybіr електро-

+ S -s statikalyқ өrіster ushin zhazayyқ.

1.Bіrkelkі zaryadtalғan sheksіz zhazyқtyқ

өrіsі ushin E = с / д 2 0 (9.19).

2. Әrtektі zaryadtalғan ekі sheksіz паралелно

Лел zhazyқtyқtar өrіsі ushin (28 Suret):

E = 0 E = с / д 0 E = 0 E = S / е 0 (9.20) - zhazyқtyқtar aralyғyndaғy

қorytқy kerneulіk, ал zhazyқtyқ syrtynda

28 Suret kerneulіk nolge teң.

3. Bіrkelkі zaryadtalғan sferalyқ залог ushin: Sferalyқ bettің радиус-R, zaryady- Q, bettіk tyғyzdyғy- и депа alsaқ, E = KQ / R 2 (9.21), Ал sferanyң іshkі betіnde E = 0. 4. Kөlemі boyynsha zaryadtalғan топка ushin: shardyң syrtynda kerneulіk ushin (9.21) формула қoldanylady, ал shardyң іshіnde E = kqr ¢ / R 3 (9.22), mұnda R ¢ - іshkі sferanyң радиуси. 5. Bіrkelkі zaryadtalғan sheksіz tsilindrdің (zhіp) өrіsі. E = T / 2 Петър 0 R (9.23) -tsilindrdің syrtқy betі ushin kerneulіktің mәnі, mұnda т -zaryadtyң syzyқtyқ tyғyzdyғy, tsilindrdің іshіnde kerneulіk nolge teң Bolado.

8. Ideal өtkіzgіshter. Zaryadtardyң bettіk tyғyzdyғy. Elektrostatikalyқ қorғanys. Егер elektrostatikalyқ өrіske БЛП өtkіzgіshtі endіrsek Немес өtkіzgіshke azdaғan такса bersekov, Фондация elektrlіk kүshterdің әserіnen оса zaryadtar oryn auystyra bastaydy. Sөytіp zaryadtar тепе-teң bolyp bөlіngenge deyіn, өtkіzgіshter қozғalysta Bolado. Осите kezde өtkіzgіshtің barlyқ zherіndegі өrіs kerneulіgі nolge teң Bolado, sebebі, өtkіzgіsh іshіndegі potentsialdar tұraқty Болу Kerek. Sonymen қatar өtkіzgіsh betіnің әrbіr nүktesіndegі өrіs kerneulіgі Бетке нормално boyymen baғyttalady (25 surettі қaraңyz). Демеке, тепе-teңdіk zhaғdayda өtkіzgіshtің betі равнопотенциален Bolado. Тепе-teңdіk kezіnde өtkіzgіsh іshіndegі KEZ kelgen nүktede өrіs bolmaғandyқtan, залог arқyly elektrlіk zaryadtardyң yғysu vektorynyң aғyny nolge teң Bolado. Ol zaryadtardyң қosyndysy да Гаус teoremasyna sәykes nolge teң. Olay Bolsa, тепе-teңdіk kezіnde өtkіzgіshtің іshіndegі eshbіr полюси artyқ начисляват Болу mүmkіn Emesa, sөytіp zaryadtar өtkіzgіshtің betіnde belgіlі БЛП tyғyzdyқpen (и) ornalasuy Kerek. Өtkіzgіshtің Бирлик audanyna sәykes keletіn начисляват Shamas zaryadtyң bettіk tyғyzdyғy депа atalady, S = DQ / DS (9.24 )

Egersyrtқy elektrostatikalyқ өrіske неутрален өtkіzgіshtі ornalastyrsaқ, Фондация erkіn zaryadtar (elektrondar, iondar) oryn auystyra bastaydy: oң zaryadtar өrіs boyynsha, ал terіs zaryadtar өrіske қarsy (29 и-Suret). Өtkіzgіshtің БЛП zhaқ ұshynda oң zaryadtardyң artyғy, kelesі ұshynda terіs zaryadtyң artyғy Jin bastaydy. Bұl zaryadtar induktsiyalanғan atalady Dep. Bұl процес өtkіzgіsh іshіndegі өrіs kerneulіgі nolge teңelgenshe zhalғasa beredі, өtkіzgіsh syrtyndaғy syzyқtar onyң betіne перпендикулярна Bolado (29б-Suret).

-

- +

- Е = 0 +

- +

- +


а) 29 б Suret)

Sonymenen, elektrostatikalyқ өrіske engіzіlgen неутрален өtkіzgіsh kerneulіk syzyқtarynyң БЛП bөlіgіn ayyrady; Olar terіs induktsiyalanғan zaryadtarғa ayaқtalady да oң zaryadtarda қaytadan bastalady. Syrtқy elektrostatikalyқ өrіste ornalasқan өtkіzgіshtegі bettіk zaryadtardyң қayta bөlіnu құbylysy elektrostatikalyқ индукция atalady Dep.

Тепе-teңdіk zhaғdayda өtkіzgіsh іshіnde такса bolmaydy, Sonda onyң іshkі қuysyndaғy zaryadtardyң ornalasu konfiguratsiyasyna әser etpeydі. Sondyқtan да қuys іshіnde де өrіs bolmaydy. Егер оса өtkіzgіshtі қuysymen Germain қossaқ, Фондация қuystyң barlyқ nүktesіnde потенциал nolge teң Bolado, yaғni қuys tolyғymen syrtқy elektrostatikalyқ өrіsten oқshaulanғan Bolado. Osyғan elektrostatikalyқ қorғanys negіzdelgen. Elektrostatikalyқ қorғanys degenіmіz-denelerdі ekrandau, mysaly, өlsheu құraldaryn syrtқy elektrostatikalyқ өrіsterdің әserіnen ekrandau.

9. Electronic syyymdylyқ. Kondensatorlar. Кондензатор energiyasy. Basқaөtkіzgіshterden, denelerden zhane zaryadtan oқshau ornalasқan өtkіzgіsh ushin kelesі өrnektі zhazuғa Bolado: Q = Джей, osyndaғy C = Q / J (9.25) shamasyn oқshaulanғan өtkіzgіshtің RE syyymdylyғy ataydy Dep. Electronic syyymdylyқ сан zhaғynan өtkіzgіshtің potentsialyn БЛП өlshemge arttyruғa қazhettі zaryadқa teң. Өtkіzgіshtің syyymdylyғy onyң pіshіnі променена өlshemіne tәueldі де, bіraқ өtkіzgіshtің tegіne, agregattyқ kүyіne zhane onyң іshkі қyrtystarynyң өlshemderіne tәuelsіz. Өlshem bіrlіgі- фарад Bolado. (9.6) sәykes, диелектричен өtіmdіlіgі д bolatyn bіrtektі ortada ornalasқan радиуси R oқshaulanғan shardyң потенциали J = KQ / е R. (9.26 ) formulany paydalanyp, shardyң syyymdylyғyn alamyz C = 4РЕ 0 ER (9.27)

Өtkіzgіsh syyymdylyғy үlken Болу ushin onyң өlshemderі де үlken Болу Kerek. Praktikada өlshemderі kіshі, bіraқ kөp такса zhinaқtay alatyn syyymdylyғy үlken құrylғylar қazhet Bolado. Onda құrylғylardy kondensatorlar ataydy Dep. Кондензатор dielektrikpen bөlіngen ekі өtkіzgіshten (astardan) tұrady. Astarlarynyң pіshіnіne қaray kondensatorlar zhazyқ, tsilindrlіk zhane sferalyқ bolyp bөlіnedі.

Kondensatorlardy паралелно қosқanda

1 + J (30 и-Suret) olardyң astarlaryndaғy

potentsialdary й 1, J 2, J 3 де, syyym-

dylyқtary С 1, С2, С3, Q zaryadtary 1,

+ + + + + + Q 2, Q 3 Bolado. Кондензатор батерии

C 1 C 2 C 3 laryndaғy заплащане: Q = S р аз, barlyқ

- - - - - - Batareyalardyң tolyқ syyymdyly-

ғy: C = SC I (9.32)

+ C 1 C 2 C 3 -

2 -j

1 Dj Dj Dj 2 3

Suret и 30-б

Кондензатор syyymdylyғy депа kondensatorda zhinaқtalғan такса shamasynyң onyң astarlaryndaғy potentsialdar ayyrmasyna қatynasyn aytady: C = Q / (к 1 -j 2) (9,28). Sonda zhazyқ kondensatordyң syyymdylyғyn zhazatyn bolsaқ, C = ЕЕС / г (9.29 ), S mұndaғy -plastinalardyң Auda, г -olardyң ара қashyқtyғy. Цилиндър tәrіzdі кондензатор syyymdylyғy RE: C = (2pee 0 л) / LN (R 2 / R 1) (9.30). Sferalyқ kondensatordyң syyymdylyғy RE: С = (0 4pee R 1, R 2) / (R2-1) (9.31).

Kondensatorlardy tіzbektep қosқanda (30б-Suret) olardyң astarlaryn-daғy zaryadtardyң shamalary bіrdey, ал potentsialdar ayyrymy променило

syyymdylyқtary әrtүrlі Bolado. Barlyқ батерия ushin potentsialdar ayyrymy Dj = QS (1 / C и), tolyқ syyymdylyқ: 1 / C = S1 / C I (9.32)

КЕЦ kelgen өtkіzgіshter siyaқty, zaryadtalғan kondensatorlardyң да energiyalary Bolado, Shamas ол енергия: W = Q 2 / (2С) = C Dj 2/2.

Elektrostatikalyқ өrіs energiyasy: W = д 0 EE 2 V / 2 (9.33)

Energiyanyң kөlemdіk tyғyzdyғy: w = д EE 0 2/2 = ED / 2 (9.34)

Baқylau sұraқtar

§ Zaryadtyң saқtalu zaңyn tүsіndіrіңіz. Cape keltіrіңіz.

§ Висулка zaңy қalay oқylady? Maғynasyn tүsіndіrіp, formulasyn zhazyңyz.

§ Elektrostatikalyқ өrіs Degen не? Өrіstі sipattaushy shamalardy tүsіndіrіңіz.

§ Syzyқtyқ, bettіk zhane kөlemdіk tyғyzdyқ Degen не?

§ Гаус teoremasy. Onyң өrіstі esepteuge қoldanyluy.

§ Kondensatorlar, tүrlerі, syyymdylyқ RE, өrіs energiyasy.