КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Taқyryp. Әleumettanu tarihynyң negіzgі baғyttary




Lektsiyanyң maқsaty: Dүniezhүzіlіk sotsiologiyanyң damuyndaғy klassikalyқ kezeңіne үlesterіn қosқan Батис sotsiologtarynyң әleumettіk kөzқarastyryn, казахски oyshyldarynyң әleumettanulyқ kөzқarastarynyң erekshelіkterіnің negіzderіn dұrys tұsіndіru, XX ғasyrda Платен bolғan negіzgі sotsiologiyalyқ baғyttardy ashyp до шоу.

Negіzgі ұғymdar: Pozitivtі социология, самоубийство, organikalyқ теория protestanttyқ етика емпиризъм, етнометодологията tұzhyrymdamasy, simvoldyқ интеракционизъм, структурализъм genetikalyқ

Dәrіs zhospary:

1. Comte-pozitivtіk sotsiologiyany negіzdeushі, G.Spenserdің социология zhөnіndegі іlіmderі.

2. Markstіk sotsiologiyanyң negіzgі іlіmderі.

3. E.Dyurgeym променена V.Veberdің социология zhөnіndegі tұzhyrymdamalary.

4. Sh.Sh. Uәlihanovtyң социология zhөnіndegі tұzhyrymdamalary, Y.Altynsarinnің sotsiologiyalyқ kөzқarastary.

5. Abaydyң sotsiologiyalyқ о-pіkіrlerі.

6. A.Baytұrsynov разпенва Ә.Bөkeyhanovtyң социология zhөnіndegі kөzқarastary.

7. XX ғasyrdyң bіrіnshі zhartysyndaғy sotsiologiyadaғy емпиризъм променена әleumettіk teoriyalar zhane olardyң damuyndaғy negіzgі baғyttary.

Dәrіstің қysқasha mazmұny:

Sotsiologiyanyң alғash negіzіn қalaushy oyshyly французинът Огюст Конт (1796-1857). Ol социология faktіge negіzdeluі Kerek zhane sotsiologiyalyқ құbylystardy zharatylys ғylymynday tәzhіribelіk zhane analitikalyқ zertteuі қazhet Degen. Bұl sotsiologiyanyң қiyali, abstraktylyқ құrylymynan auysyp, tәzhіribelіk Gylym boluyna mүmkіndіk zhasady. Comte қoғam turaly zhaғymdy tәzhіribelі Gylym zhasaudy қazhet деи otyryp, onyң pәnіn fundamentaldyқ Зан депа eseptep, tіptі sotsiologiyany әleumettіk физика кат тези atady. Sondyқtan да, sotsiologiyada әleumettіk статиката променили әleumettіk dinamikany bөldі, yaғni оса kontseptsiyanyң negіzіn Салда. Bіrіnshіsі қoғamdy, onyң barlyқ elementterіn tұraқty zhane тепе-teң teңdіk zhaғdayynda zertteydі де zhane әleumettіk үndestіk (хормони) zaңyn negіzgі esepteydі Dep. Ekіnshіsі, қoғamdyқ дама БЛП dәrezheden ekіnshіge өtu zhaғdayynda zertteydі. Comte sotsiologiyalyқ zertteudің negіzgі zaңyn baқylau zhane експеримент tұzhyrymdady Dep. Comte ғalymdar ұsynysyn naқtyly tәzhіrbielіk tekseruden өtkіzu қazhet Degen tezistі kөterdі. Sondyқtan да, Comte filosofiyasy "позитивизъм" Degen ataқ Aldy. Bұl Konttyң zharatylystanu ғylymy үlgіsіnde zerttelgen іlіm zhane zertteu Shyn mәnіsіndegі sotsiologiyalyқ Degen ortalyқ ideyasyna zhauap beredі. O.Konttyң zhұmysy sotsiologiyanyң Одан әrі damuyna үlken oryn Aldy. Ona "sotsiologiyanyң Atasu" Dep Atau kezdeysoқ Emesa, ол oғan ч zhane baғdarlama berdі.



О. Konttyң zhөmystarynda naқtyly tәzhіribelіk zertteuge өtuge alғysharttar бар. Ol (Дюркем zhane Parsonstyң) sotsiologiyalyқ oydyң Одан әrі damuyna maңyzdy әser ettі. Sotsiologiyanyң damuyna преглед әser etken onyң әleumettіk faktіlerdі taңdau, satқyndyқ қiyali қatynastan бас Tartu Kerek депа қarau ideyasy.

XIX ғ-ң ekіnshі zhartysynda Comte өlgennen keyіn sotsiologiyalyқ oydyң bіrneshe aғymdary Платен Болдън, olardyң uәkіlderі қoғamdyқ Omirdin kriteriyasyn Одан хиляди zhaғdaylardan іzdedі. Bіrіnshі kezekte, zharatalystanu biologiyalyә faktorlardyң damuynan. Oғan әser etken zharatylystanudyң әserі Болдън, әsіrese Дарвин іlіmіnің Платен Болу. Mұnday қatynastyң іrі uәkіlderіnің bіrі, aғylshyn ғalymy Хърбърт Спенсър Болдън (1820-1903).

Spenserdің sotsiologiyalyқ teoriyasy Дарвин қabyldaғan ekі printsipke negіzdeldі: қoғamdy депа на тялото tүsіnu zhane әleumettіk ideyasy еволюция. Shyn mәnіsіnde, қoғam tөrt organizmdі (копия) kөshіrіp ALADI zhane tudyrady. Olay Bolsa oғan tәn biologiyalyқ Зан Degen қorytyndy zhұmsaydy. Ol Зан Spenserdің aytuy boyynsha қoғamda sәykestenіp beyіmdeledі.

XIX ғasyrdyң ayaғy zhane двадесетия ғasyrdyң aldynda basyndaғy іrі uәkіlderdің bіrі ғalymy французин Емил Дюркем Болдън. E. Dyurkgeymnің eңbekterіnde ( "На разделението на обществения труд", "Правилата на социологическия метод", "самоубийства", TB) Жана sotsiologiyalyқ қatynastar berіlgen. Onyң maңyzy - әleumettіk faktorlardyң zhiyntyғynan tұratyn қoғamdy әleumettіk shyndyқ tүsіnu Dep. Olard zertteu sotsiologiyanyң pәnіn құraydy. E.Dyurkgeymnyң "Sotsiologizmі" onyң teoriyasynyң negіzі, ол әleumettіk shyndyқtyң erekshelіgіn, bіrіnshіlіgіn, derbestіgіn moyyndauғa ZhEKe adamnyң oғan baғynyshtylyғyn, ekіnshіlіgіne negіzdelgen.

E. Dyurkgeymnyң shyғarmashylyғynyң negіzgі maңyzy - sotsiologiyaғa zhasalynғan zhүye anyқtamasyn beruіnde. Onyң negіzgі sipattary: а) қoғamdy құrylymdy-funktsionaldyқ тялото tүsіnu депа; б) қoғamdyқ tәrtіptі қazhettі zhaғdayy қorғau депа; в) әleumettіk tәrbie Институт қoғamnyң Омир sүruі ushin қazhettі, maңyzdy mehanizіmі tүsіnu Dep.

Макс Вебер (1864-1920) Germaniyada Туган икономика құқyқ, философия, социология, Tarikh turaly eңbekter zhazғan. Alғashynda K.Markstyң әserіnde bolғan, ал keyіnen olardyң kөzәarastary azhyrasқan, қaysybіr eңbekterіnde Marksty synaғan. Ol китайската Супер imperiyasynyң, Индия zhane Tayau Shyғysty zerttegen, dіn sotsiologiyasyna үles қosқan. Veberdің maңyzdy eңbegіnің bіrі byurokratiyany zertteu Болдън. Бюрокрация keң kөlemdegі ұyym Фондация қyzmetkerler rangaғa bөlіnedі deydі. Ol қala, құқyқ zhүyesі, икономика tұrlerі, taptar tarihy turaly zertteuge үles қosқan. Sotsiologiyanyң өzі turaly да eңbekter zhazғan. Ol Дюркем променена Marksқa қaraғanda Gylym Социология катедра қarau Kerek Degen talap қoyғan.

Weber sotsiologiyalyқ іlіmnің negіzі - ideyaldyқ тип turaly іlіm. Ideyaldyқ тип - Bain схема zertteushі социолог tanyғan, zerttegen naқty materialdy tәrtіpke keltіru zhane zhүyeleu tәsіlі. Veberdің ideyaldyқ тип turaly іlіmі sotsiologiyany tүsіnudің negіzі. Bұl стълбове тип социология bastauysh esebіnde adamnyң Немес belgіlі toptyң tәrtіbіn negіzge aluy kerektіgі aytylady.

Weber dіni Senim kapitalistіk ekonomikanyң damuynyң yntalandyru negіzі, sebebі, ол eңbeksүygіshtіktі, үnemdіlіktі, esepshіldіktі, shydamdylyқty, zhіgerlіktі қalyptastyrady депа tүsіndіrmekshі Болдън.

Карл Маркс (1818-1883) ғylymnyң kөp salalary aynalysty променило. Eңbekterіnің kөpshіlіgі икономика problemalaryna Арналдо. Маркс sotsiologiyanyң mәselelerіne kөp Nazar audarғanyna қaramastan өzіn sotsiologtar қataryna zhatқyzbady.

Маркс іlіmіnің negіzі tarihty materialistіk tұrғydan tүsіnu ( "barlyқ atrichia - taptar tartys") ekonomikalyқ zhane әleumettіk детерминизъм. Ol өz tұsyndaғy қoғam kapitalizmdі tereң zerttedі. Soғan sәykes ол капитализъм oғan deyіngі өndіrіstіk zhүyeden tүbіrіnen өzgeshe қorytty Dep. Kapitalizmdі zerttey otyryp Маркс tapқa anyқtama berdі. Onyң kөzәarasy boyynsha kapitalizmnің ornyna tapsyz sotsialistіk қoғam ornauy Kereku taptyң zhoyyluyna baylanysty қoғamda barlyқ teңsіzdіk zhoyyluy Kerek.

Қazaқstanda sayasi әleumettіk о-pіkіrdің қalyptasuynyң alғy sharttaryna оса dәrіs arnalady. Honda Sh Ualihanovtyң, Y.Altynsarin, Абай, A. Bayұөrsynov zhane Ә. Bөkeyhanovtyң әleumettіk-sayasi kөқәarastaryna keңіnen toқtalamyz.

Sh Ualikhanov өz halқyn sүydі, onyң bolashaғyna sendі, maқtanұ. Az Омир sүrse де, әleumettіk ғylymғa өz үlesіn қosty. Ol қoғamda zhүrgіzіlgen өzgerіster Адам mүddesіne қazhet ekendіgіn atap kөrsettі. өz tұsynda қoғamda әleumettіk taptar променена toptar arasynda kelіspes қarama-қarsylyқtyң бар ekendіgіn tүІsіndі. Bүkіl ұlttyң mүddesі - dedі Shoқan - қataң әdіlettіlіkke zhүgіngende ZhEKe қoғamnyң paydasynan zhoғary Болу Kerek. Ol өzіnің bіrneshe ғylymi eңbekterіn zhazdy. "Bayanauyl okrugі turaly", "Sot reformasy zhayyndaғy колиби" TB, bұl shyғarmalarda Shoқannyң қoғamdyқ kөzқarastary tұzhyrymdalғan.

Ybyray қoғam turaly Asyl қazynaly oyғa үlken үles қosty, aғartushy учител, akyn, Zhazushy. Ol бар kүshіn, zhіgerіn, uaқytyn Zhas tүlekterdі oқytuғa zhұmsady. Казахстан қoғamynda kәsіbi bіlіmnің negіzіn қalady. Torғayda bіrneshe kәsіbi mektepter ashty. Ol казахски dalasyndaғy әdіletsіzdіktі, zaңsyzdyқty kөrіp, Жани kүydі, zaңnyң әdіlettі boluyn kөksedі. Казахски halқyn otyryқshylyққa shaқyrdy onyң artyқshylyғyn dәleldedі.

Dәrіste Abaydyң kөzәarasyna keң oryn berіledі. Ol өzіnің қoғamdyқ kөzәarasynda dүnienің obektivtіk zaңdylyғyn moyyndady, такива Кара sөzderіnde Жан-zhaқty dәleldedі. Абай Адам neden tұrady Degen sұraққa zhauap berdі, adamdy dүnienің eң maңyzdy bөlіgіne zhatқyzdy, onyң boyyndaғy Adal қasietterge sipattama berіledі. "Adamdy aқyldylyғyna қaray ardaқta" - deydі Абай. Ol 'talap, enbek, tereң о, қanaғat rahym oylap қoy, демон Asyl іs kөnseңіz ". Bұl onyң adamdyқ baғdarlamasyn tіreulі демон дявол printsipі. Sonymen қatar, dәrіste A.Baytөrsynov zhane Ә. Bөkeyhanovtyң да әleumettіk-sayasi kөzқarastaryna toқtalamyz.

Sotsiologiyanyң damuynyң Жана kezeңі bіrіnshіden empirikalyқ sotsiologiyanyң қalyptasuy zhane damuymen, ekіnshіden, Жана baғyt пени teoriyanyң damuymen, үshіnshіden, empirikalyқ zhane teoriyalyқ sotsiologiyalyқ belgіlі dәrezhede ұshtastyru ushin ұmtyluymen baylanysty. Bұl kezeңnің hranologiyalyә kezeңі zhyldy қamtidy 70, XX-20 ғasyrdyң срамежлив zhyldarynan оса uaқytқa deyіn. Bұl kezeң USH merzіmnen tұrady. Bіrіnshі (20-40 zhyldar) merzіm empirizmnің үstemdіgі ushin shabyluy sipattalady променило. Ekіnshі merzіm (40-60 zhyldar) teoriyalyқ-tәsіldemelіk құrylymnyң kүsheyuіmen sipattalady. Aқyrynda, үshіnshі merzіm (70 zhyldardyң basynan bіzdің uaқytymyzғa deyіn) teoriyalyқ zhane empirikalyқ zertteudі zhane макро микро sotsiologiyalyқ қatynasty bіrіktіruі ushin kүrespen sipattalady, ekіnshі zhaғynan социология ғylymynyң Жана dәrezhege қoғamdyқ құbylystar променена protsesterdі teoriyalyқ втори қorytyndysynan өtkіzuge kөteruіmen sipattalady.

XX ғasyrdaғy sotsiologiyalyә progrestің дама tendentsiyasynyң bіrі - empirizmnің дама. Empirikalyқ Социология катедра naқtyly әleumettіk faktorlardy Jin zhane қorytumen baylanysty zertteudі zhane arnauly sұrau, sotsiologiyalyқ baқylau експеримент tәsіlderіn paydalanudy tүsіnemіz. Mұnday zertteuler 20-30 zhyldarda AҚSH-една сода keyіn basқa elderde zhүrgіzіle Bastad. Alғashқy sotsiologiyalyқ zertteu тек қana двадесетия ғasyrda zhүrgіzіldі депа oylauғa bolmaydy. Olardyң купуват tarihy бар. Empirikalyқ социология әleumettіk statikasyz almaydy редове. Onyң negіzіn XIX ғasyrda Franco-Belge ғalymy Адолф Кетле Tabigat zaңynyң әserі променена sharttandyrylғan қylmysty қoғamғa tәn Degen қorytyndyғa keldі. Empiririkalyқ sotsiologiyanyң қalyptasuyna kөp enbek sіңіrgen aғylshyn zertteushіsі zhane kәsіpker Booth Чарлз Болдън.

Empirikalyқ zhane teoriyalyқ sotsiologiyanyң ұshtastyra otyryp damytu ideyasy Робърт Mertonnyң (1910 гр. Туган) eңbekterіnde ortalyқ oryn Aldy. ( "Социална теория и социална структура"). Degenmen, empirikalyқ zhane teoriyalyқ sotsiologiyanyң қatar damuyna әlde де kөp uaәyt қazhet Болдън. Мертън өzіnің fuktsionaldyқ қorytu teoriyasy arқyly bөl alshaқty zheңuge bіrsypyra үles әosty.

Батис sotsiologiyasynyң 50-60 zhyldarda damuyna R.Merton ideyasy zhaғymdy atқarady роля, ол empirizіmnің oryn tebuіne қarsy kүres zhІrgіzdі, zertteushіlerdі teoriyalyқ mәselelerdі zertteuіne baғyt berdі.

Belgіlі orys-американски социолог Т. Сорокин (1889-1968 LJ) alғash PET Reseyde maңyzdy eңbekter zhazdy, Reseyde 1922 zhylғa deyіn tұrdy, Одан keyіn Batysқa ketuge mәzhbүr Болдън. Amerikada zhұmys іstey zhүrіp, empirikalyқ sotsiologiyanyң ұsaқ taқyryptary ushin, teoriyalyқ kontseptsiyalardy қamti almaғandary ushin synady, ол onyң kөmegіmen әlemdegі өzgerіsterdі tүsіndіrmekshі Болдън.

XX ғasyrdaғy sotsiologiyanyң ekіnshі kezeңі belgіlі Америка T.Parsonstyң социолог (1902-1979 LJ.) Ғylymi zhөmystarymen sipattalady. Ol әleumettіk әrekettің teoriyasyn zhasady. Ol boyynsha maқsattan zhane erezheden tұratyn КЕЦ-kelgen әleumettіk іs-әreket etushі adamnyң boluyn, naқtyly situatsiyanyң, әrekettің zhaғdayyn kөzdeydі.

Sotsiologiyanyң damuynyң двадесетия ғasyrdyң 70-80 zhyldary оса merzіmge deyіn ұshtasyp Кел zhatқan Жана kezeңmen sipattalady. Bөl kezeң NEMEN sipattalady? Bіrіnshіden, bөl kezeңnің erekshelіgі bөl ғylymnyң pәnіn tүsіnumen baylanysty. Ekіnshіden, макро микро zhane sotsiologiyanyң, teoriyalyқ zhane empirikalyқ sotsiologiyanyң Bailanys sipatyn ashudy zhalғastyrumen sipattalady.

Социология ғylymy turaly maңyzdy enbek zhazғan американски социолог N.Smelzer zhane aғylshyn Социология E.Giddens avtorlar социология ғylymyna tұtas alғanda қoғam, әleumettіk құrylym zhane salalar turaly іlіm Degen naқtyly anyқtama berdі.

Академик A.Yadov "Н. Smelser - оси zamanғy kөrnektі sotsiologtarynyң bіrі "- дегенерат. Smelser қoғamdy tіrі organizіmmen teңep қaraydy, әleumettіk instituttar әleumettіk organizmdegі қalypty "fiziologiyalyқ" protsesterdі zhaқtaushy arnauly organdar қaraғan Dep.

70-80 zhyldarda, bұrynғy Odaқta қalyptasқan әrtүrlі obektivtіk zhane subektivtіk zhaғdaylarғa baylanysty, социология oәқtyla Bastad, fakultetter, ortalyқtar, ғylymi-zertteu instituttary құryldy. Kөptegen belgіlі sotsiologtar қalyptasty - GV Осипов AG Harchev, VA Отрови, Y. Левада, J. ​​Toshchenko, TI Zaslovskaya, LN Kogan, AA Radugin, TB Olar әlemdіk sotsiologiyanyң бар ekendіgіn moyyndauғa mәzhbүr Болдън.