КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

галактика




44. Шолпан ғalamsharynyң fizikalyқ erekshelіgі: atmosferasy, betі, serіgі, saқinasy, ғaryshtyқ stantsiyalar zertteulerі.


Sholpannyң Massassi Zherdің 0815 massasyna teң, ал onyң радиус R = 6 050 км Немес Zherdің 0.950 radiusynday, ғalamshar zatynyң ortasha tyғyzdyғy 5,24 г / см3 shamasynda.
Ғalamshardyң Aynalov osі perpendikulyardan onyң орбита zhazyқtyғyna бар bolғany 3 ° -қa қiғash. Ғalamshar osіnde shyғystan batysқa қaray (Ер yaғni aynalysyna қarsy) P = 243,0 tәulіk periodta aynalady, sondyқtan zherdegіshe kөzge elestetsek, ғalamshardaғy Shygys kөkzhiek кун shyғar zhaқ bolғanymen, Фондация кун batystan shyғyp, shyғysқa basқanday kөrіnedі. Sholpannyң aynaluy kerі bolғandyқtan onyң Aynalov периоди може terіs taңba қosylady, ал Este osyny ұstau ushin ғalamshar osіnің қisayuy 177 ° -қa teң alynady Dep.
Sholpannyң кун tөңіregіndegі Aynalov периоди могат T = 225k zhane onyң zhұldyzdyқ tәulіgіn P = -243k bіle otyryp, sinodtyқ teңdeu boyynsha ғalamshardyң kүndіk tәulіgіn S = 117 tәulіktі oңay табу.
Osіnің өte Ал қisayuynan ғalamshardyң ekі zharty топки bіrdey zharyқtanady zhane oynң barlyқ betіnde derlіk кун променили tүn 58 tәulіkke sozylady, тек полярен aymaқtarynda (polyusterdің 3 ° tөңіregіnde) ortalyқtarynda кун променена tүn 112 tәulіkke deyіn ұzaқ.
Sholpandaғy erkіn tүsu үdeuі 0.90 zherdіkіndey, ал асо қatty zhyldamdyқ sekundyna 10.4 km. Sondyқtan Sholpannyң 1761 zhylғy Mouse kүnі 6 дка кун shartabaғynan өtuіn baқylau kezіnde Ломоносов ashқan tyғyz atmosferasy saқtalғan. Atmosferasy Аида да, Merkuriyde де bolmaytyn өte қyzyқ құbylys tudyrady. Sholpannyң tөmengі tұstasuy kezіnde ол zhіңіshke oraқ bolyp kөrіnedі, oraғy әdetten хиляди ұzyn keledі Кейд tіptі ekі ұshy zhalғasyp че ketedі.

Ymyrttyқ doғa депа atalatyn bұl құbylys кун sәulesіnің ғalamshar atmosferasyndaғy synuynan депа tүsіndіrіlіp keledі.
1967 1983 разнообразна zhyldar aralyғynda avtomatty "Шолпан-4", "16-Шолпан" stantsiyalarymen ғalamshardy zertteudің negіzgі programmalary oryndaldy. 1985 zhylғy mausymnyң ortasynda Sholpannnyң zhanynan ұshyp өtken "Вега-1" zhane "Вега-2" Gharysh stantsiyalary onyң atmosferasyna aerostattyқ sharlar променена ғalamshardyң betіne қonatyn қonu bloktaryn tastady.
Zertteu nәtizhemіnde Шолпан atmosferasynyң 96% -Ke zhuyғy kөmіrқyshқyl gazynan, 4% -Ke zhuyғy азот, 0.002% -і ottegі zhane 0.02% -і су buynan tұratyny anyқtaldy. Ғalamshar үstіndegі tyғyzdyқ Gers atmosferasynyң tөmengі қabattaryndaғy tyғyzdyқtan 60 esege derlіk asyp tүsedі, ал atmosferalyқ қysym 95 * 106Pa (95 атм.) Zhetedі.
Шолпан atmosferasyndaғy basym tүsetіn kөmіrқyshқyl газ ғalamshardy kөkteme effektіsіn tudyrady, mұnyң sebebі, кун sәulelerі (tүgeldey bolmasa да) atmosferadan өtedі zhane Sholpannyң ұzaқ kүnіnde ғalamshar betіn әzheptәuіr қyzdyrady, ал betіndegі infraқyzyl Zhylu sәulelerі Ain keңіstіkke meylіnshe bayau taraydy, өytkenі Olard kөmіrқyshқyl газове tүgeldey derlіk zhіbermeydі , Osynyң saldarynan Sholpannyң betі променена atmosferanyң tөmengі қabattary 465-десет от 480 ° C ғa deyіn қyzady.
Ғalamshar betіnen трийсетkm shamasyndaғy biіktіkte 90 km -ge zhetetіn bұltty қabat бар zhane ол USH yarustan tұrady, bіraқ 50 ден 70 km-ре deyіngі biіktіktegі neғұrlym tyғyz едностепенна zheңіl tұmandy Eske tүsіredі. Bұltty қabattyң 1974 zhyly "Маринър 10" stantsiyasymen 726000 км қashyқtyқtan tүsіrіlgen suretterde zhaқsy bіlіnetіn aymaқtyң құrylymy бар. Bұlt kүkіrt zhane tұz қyshқylynyң асо Мейда tamshylarynan tұrady zhane Olard хлор променена kүkіrttің қospasy бар.
Шолпан atmosferasynda үnemі де soғyp tұrady. Ғalamshardyң betіnde ол mardymsyz, shamamen sekundyna 0.5-десет 1.0-М Н deyіn zhetedі, bіraқ biіktegen Saiyn ол kүsheye beredі zhane "Вега-1" zhane "Вега-2" aerosharlardyң mәlіmetterі boyynsha 50 km biіktіkte де өzіnің shegіne zhetіp, sekundyna 100 м / сек Bolado.
Шолпан atmosferasy bұlt zhamylғysymen bіrge кун sәulesіnің 76% -і shaғylystyrғanymen Онан өtken sәulelerdі kәdіmgіdey әlsіretedі, ғalamshardyң kүndіzgі zharty sharynyң zharyғy kәdіmgіdey ғalamsharalyқ stantsiyalardyң tіkeley өlsheuі boyynsha Zherdegі bұltty kүndegіdey. Bұl "Шолпан-91" - "14-Шолпан" avtomatty stantsiyalarynyң құldilau bloktary қonғan audandaғy ғalamsharbetіnің Tamasha suretterіmen де tұzhyrymdalady.Suretterde өlshemі shaғyn 30 cm zhane Онан үlken Tastar, zhanartau atқylauynan tүzіlgen neғұrlym іrі kesekter, Согндал-ак zhartasty тау zhynystary zhaқsy kөrіnedі. "Шолпан-13", "14-Шолпан", "Вега-1" zhane "Вега-2" avtomatty stantsiyalary, қonғan zherdің topyraғyna himiyalyқ



Taldau zhasady. Topyraғy Gers zhynystarymen, onyң іshіnde bazaltty zhynystarmen ұқsas bolyp shyқty.

Шолпан betіnің bederі полюси tіkeley radiolokatsiyamen де, ғalamshardyң zhasandy serіkterіmen де zerttelude. Осите zertteulerdің negіzіnde Шолпан betіnің Cartas zhasalady. Ғalamshar betіnің tegіstіgі aytarlyқtay ekenі anyқtaldy, bіraқ Фондация oypattar да, zhazyқtarmen bіrge тау shoқylary променена қyrattar, saқina taular променена қazanshұңқyrlar, TIK zharlar променена zharyқtar бар.
Tauli audandar ғalamshardyң 10% -Ke zhuyғyn Alyp zhatyr. Neғұrlym іrіlerі zherі Ищар, Афродита Zherі atalғan Dep. Ищар Zherі Auda zhaғynan Avstraliyaday zhane ол тау қyrattarymen қorshalғan, biіktіgі shamamen 2 km үstіrіt bolyp tabylady. Eң biіk Максуел тау massivі 8 km-ре kөterіledі, ал onyң shyңdarynyң bіrі 4 km-ре zhetedі. Afroditanyң zherі де үstіrt, onyң Auda Afrikanyң audanyna zhaқyn.
Oypat Шолпан betіnің 27% -іn Alyp zhatyr. Neғұrlym іrіlіrіnің bіrі Atlantis депа atalady: onyң diametrі shamasynda 2500 км, на 2 км tereңdіgі ал-GE zhuyқ. Ol үlken Ai teңіzіne өte ұқsaydy. Ғalamshardyң қalғan bөlіgі - biіktіgі 2 km-ре zhetetіn kөptegen shaғyn taular променена tіzbelerі бар (800 km-ре deyіn sozylyp zhatқan).
Taularynyң іshіnde zhanartaudan, Согндал-ак soққydan (meteorittіk) Платено bolғan kөptegen saқina қazanshұңқyrlar бар. Үlken қazanshұңқyrlarynyң diametrі 30-дан-GE 160 km deyіn, ал tereңdіkterі - 500 м бърлога aspaydy. Bіraқ alapat қazanshұңқyr да kezdesedі. Mәselen, anyқ soққydan Платен bolғan Meytnerқazanshұңқyrynyң diametrі 300 km, Al tereңdіgі еднаkm-ре zhaқyn.
Ғalamsharda atmosferada kөmіrқyshқyl газ kүkіrttі zhane hlorly қosylys laқtyratyn әrekettі zhanartaular Да бар.
Ғalamshardyң ekvatoryna zhaқyn onyң қyrtysynan ұzyndyғy 1400 km, 150 km Ал enі derlіk zhane tereңdіgі 2 km-ре deyіn alapat zhyrau bolyp Tabyldy.

Sholpanda basseynі де су магнит өrіsі де zhoқ. Ғalamshardyң қoynauynda diametrі 5800 km-ре (ғalamshardyң0,48 diametrі) zhuyқ tyғyz temіrlі yadrosy бар bolzhanuda Dep. Ғalamshardyң tabiғi serіgі zhoқ.
Soңғy mәlіmetter boyynsha Sholpannyң Солтустик polyusіnde ekі atmosferalyқ zhelder үyіrіlіp soғyp tұr, bұl Южна polyusіnde де bayқalady. Mұny EKA Venus Express planetalyқ dәleldeydі апарат.

Virtis-tің kөmegіmen zhasalғan Sholpannyң beynesі

Ғaryshtyқ Appart Venus Express Sholpannyң orbitasyna 11 sәuіrіnde kіrdі 2006 zhyldyң. Bіrіnshі той kүnіnde apparatbіrіnshіlіk orbitada ornalasyp zhane planetanyң atmosferasyn infraқyzyl, kөrіnetіn zhane ultrakүlgіn sәulede zerttedі. Zertteu 350000 км бърлогата 400.000 км де zhүzege Asta.
Mұnday үyіrmelі zhelder zertteushіlerdің aytuy boyynsha Sholpannyң atmosferasyndaғy ystyқauanyң tabiғa tsirkulyatsiyasy променена batysқa baғyttalғan zhelmen tүsіndіrіledі. Гел bүkіl planetany тек 4 kүnde ғana aynalyp shyғady. Eң БЛП aytarlyқ zertteushіlerdің zhetken zhetіstіgі - bұl Шолпан planetasynyң ekі polyusіnde де үyіrmelі zhelderdі bayқauy. Bұryn bұl үyіrmelі zhelderdің тек betkі қabaty fotoғa tүsіrіlgen. Bұl fotolar Шолпан planetasyn tereңіrek zertteuge zhane animatsiyasyna mүmkіndіk beredі. Bұl suretter atmosferalyқ үyіrmelі zhelderdің тек soltүstіgіnde ғana Emesa, де oңtүstіgіnde бар ekendіgіn dәleldedі. Осите fotolar Virtis Ата spektometrdің kөmegі arқyly alynғan. Planetaaralyқ zertteushі машина Venus Express ғaryshқa 2005 zhyldyң 9 қarashasynda zhіberіlgen. Al 2006 zhyldyң 11 sәuіrіnde Sholpannyң orbitasyna қondy. Кун zhүyesіnің ekіnshі planetasyna zhetu ushin apparatқa 153 кун қazhet Болдън. Bұl kүnderde ол 400 милиона км-RE zhuyқ araқashyқtyқty өtіp otyrdy.

№45. Марс ғalamsharynyң fizikalyқ erekshelіgі: atmosferasy, betі, serіgі, saқinasy, ғaryshtyқ stantsiyalar zertteulerі.

MARS, қ S S S л е л е т и ұ ите - кун zhүyesіnің Kүnnen bastap sanaғandaғy 4 planetasy. Марс Ер tobyndaғy planetalar қataryna zhatady. Ortasha диам. 6800 км yaғni Gers diametrіnің zhartysynan sәl үlken (0.53). Polyarlyқ диа-metrі ekvatorly diametrіnen 1: 190 ESE kіshі. Marstyң Кол. 0.15 Zherdің kөlemіndey. Massassi 6,4231023km (Ер massasynday 0.017).

Марс betі. Марс betіnde shartty tүrde құrlyқ депа atalatyn Кизил необходимо tүstі daқtar kөrіnedі. Құrlyққa қaraғanda teңіzder zharyқty ал-ша ғylystyrady, sondyқtan ол қoңyrlau bolyp kөrіnedі. Марс diskіsіnің сол. zhane oңt. polyustіk bөlіkterі өte zhaқsy baқylanady. Bұl ак daқtardyң mөlsherlerі marstyk, zhyl іshіnde өzgerіp otyrady. Осите kezde Marstyң Konyr teңіzderі negіzgі keskіnіn saқtap, Болар-bolmas өzgeredі. Osylardyң negіzіnde Марс betіnің 1 ° -tyқ dәldіkpen tүsіrіlgen Cartas zhasaldy. Ame-rikalyқ "Маринер" seriyaly а-ЗУБ tүsіrgen fotosuretten Märsta Ai betіnің relefіne ұқsas kөptegen saқina taular Немес kraterler бар ekendіgі ashyldy. Kraterler құrlyқta да, teңіzde де kezdesedі. Kraterlerdің tabaқsha siyaқty kіshkene (Ø 10 -. 15 км) zhөne үlken (диаметър 15 км бърлога bіrneshe zhүz км deyіn-н.) 2 tүrі bayқalғan. 1972 вата zhaқynnan zerttelgen Марс landshaftysynyң Ал ғana bөlіgіnde onyң 3 tүrі anyқtalғan: kraterlermen zhabylғan aymaқ, kraterlerі zhoқ aymaқ, AZ ғana kraterlerі бар retsіz ornalasқan aymaқ. Planetanyң ortasha deңgeyіnen zhoғary zhatқan keң үs дьо tіrtter, tereңd. 5 km ұz. 500 km, 120 km enі keletіn orasan преглед zhyrau да kezdesedі. Märsta sөnbegen zhanartau планета қyrtysynyң қozғalu belgіlerі bayқalady.

Atmosferasy. Märsta атмосфера бар ekendіgіn onyң diskіsіnің shetіne қaray kүңgіrttenuіmen, planetanyң tasasyndaғy zhұldyzdardyң bөsendep sөnuіmen Марс betіndegі zattardyң ayқyndylyғy zhoyyluymen dәleldeuge Bolado. Марс diskіsіnің shetіnde zheңіl tүtіn, өte zhoғaryda zhұқa diskrettіk bұlttar, planetanyң bіraz bөlіgіn tasalaytyn tozaң dauyl bayқalady. Cape 1971ват "Uly қarsy tұrystan" keyіn Марс betіn osynday tozaң dauyly ekі ах Boyi zhauyp tұrғan. Spektrlіk baқylaudyң nәtizhesі boyynsha Марс atmosferasynyң құramynda 50 ден 100% -ғa deyіn kөmіrқyshkyl газове (CO2), су buynyң іzderі zhөne kөmіrtek ​​totyғy (CO) бар ekendіgі anyқtaldy. 1000 km zhoғ ден. biіktіkte Марс atmosferasynyң basym kөpshіlіgі siregen (1 cm3 де atomday 104) sutek atomdarynan tұrady. Marstyң bіrneshe қabattan kұralғan ionosferasy бар. Onda меласа (O2) bayқalmaғan. Марс atmosferasyndaғy elektrondardyң eң үlken tyғyzd. (Re = 1,5-104 см "3) shamamen 130 km biіktіkte Марс betіnің ortasha deңgeyіndegі tolyқ қysymy 6,5-2,0 милибара, yaғni Ер betіndegі қysymnan 160 ESE др.," Марс-3 "Чл. Zhүrgіzgen zertteulerdің nәtizhesі boyynsha қysym Marstyң tөm aymaқta-камбана (нос Amazonide) 12 милибара, ал zhoғ aymaқtar га 1 - .. 2 millibarғa deyіn tөmendeydі Марс су atmosferasyndaғy buynyң mөlsh 10 - .. 60 микрона shyқ suyna sәykes keledі.

Марс serіkterі. Marstyң Деймос Фобос zhane Degen ekі serіgі ekvatorlyk, zhazyқtyқta planetaғa zhaқyn - 9.37 zhane 23.25 km myң қashyқtyқta қozғalady, periodtary 7 saғ 40 минути zhane 30 saғ 21 минути. Bүlar planetany onyң өz osіnen aynaluynan gөrі tezіrek aynalady. Fobostyң үz. 26 km, 21 km enі. Deymostyң kөddeneңі 13 км. Әdeb: Мороз VI, планетарна физика, Москва, 1967;. New на Марс и Венера, Кол. .. Art, платно, от английски, М., 1968;

"МАРС" - Mars planetasyn zhane planetaaralyқ keңіstіktі zertteuge arnalғan keңestіk planetaaralyқ stantsiyalar машина. Massassi 893.5 кг үz. 3.3 м диаметър. 1.1 m, eң alғashқy "AM-I" машина изкуство. 1962w 1 қarashada ұshyryldy. Onyң яки ​​orbitalyқ zhane planetalyқ bөlіkterden tұrady. Orbitalyқ bөlіgіnde Марс planetasyna қaray ұshudy қamtamasyz etetіn apparaturalar, ал planetalyқ bөlіgіnde Марс planetasyn zhaқyn aralyқtan zertteuge arnalғan priborlar toptastyryldy. "AM-I" машина изкуство. Gharysh keңіstіgіn zertteu, planetaaralyқ қashyқtyқtaғy радио baylanysty tekseru, planetany suretke tүsіru zhұmystaryn zhүrgіzdі (Kүnnen 1 -. 1.24 и B қashyқtyқga.). 1971 w "М-2" (19 mamyrda) zhane "М-W" (28 mamyrda) Machine sttantsiyalary ұshyryldy. Bұlardyң salmaғy 4650кг, құrylysy "М-1" ДЕН өzgeshe zhasaldy. Olard orbitalyқ bөlіk zhane планета betіne қondyrylatyn apparaturalar Болдън. 1971 w 27 қarashada ұshyrylғan "М-2" Machine Art-nyң traektoriyasy Марс betіnen 1380 km қashyқtyқta өttі. 1971 w 2 zheltoқsanda "М-W" Art-нан planetaғa қonatyn апарат bөlіnіp shyғyp, Marstyң oңt. zharty Sharyn baryp tүstі; Planet betіnің keskіn signalyn Bere Bastad. "М-2", "М-3" Art-Lares 8 Aidan astam uaқyt Марс serіgіnің orbitasynan zertteu zhұmystaryn zhүrgіzdі. 1973w Марс planetasyna baғyttap 4 Machine чл. ұshyryldy. "М-4" пяна "М-5" Marstal 2200 km қashyқtyқtan ұshyp өttі. "М-6" променени "М-7" х 1,974. Nauryz ayynyң alғashқy zhartysynda Марс planetasynyң aymaғyna zhettі. "M-6" Арт Машина-nyң қonu апарат 12 nauryzda planetaғa қondy. 1962 - 74 грама. aralyғynda barlyғy 7 "М." ұshyryldy. Olardyң kөmegіmen Gers zhane Марс orbitalarynyң aralyғyndaғy ғaryshtyқ keңіstіktің NAT. қasietterі turaly Жана mәlіmetter alyndy;

№46. Mercury ғalamsharynyң fizikalyқ erekshelіgі: atmosferasy, betі, serіgі, saқinasy, ғaryshtyқ stantsiyalar zertteulerі.

Mercury Bolpan Немес Немес Olpan, Taңsholpan, Kіshі Шолпан - Kүnge eң zhaқyn zhane кун zhүyesіnің 1 shі eң kіshі ғalamshary. Kүndі 88 tәulіk іshіnde aynalyp shyғady.Al өz belіn ұzaқ uaқytta aynalyp shyғady, Bolpannyң БЛП tәulіgі Zherdің 176 tәulіgіne sәykes. Bolpandy baқylau өte қiyn. Betіndegі температура kүndіz 300 dәrezhe Bolsa, tүnde -200 dәrezhege tөmendeydі. Bolpannyң үstіnde bұlttar zhoқ, soңdyқtan ғalamsharda Хуан zhoқ атмосфера. Аспа қaraңғy, zhұldyzdar Bolpannan zharyқ kөrіnedі, кун үlken tәzhі бар siyaқty kөrіnedі топка. Merkuriydің betkі қabaty құlaғan meteoritterden Платен bolғan kraterlermen zhabylғan. Bolpandy әlemde "Меркурий" Dep ataydy, bұl Atau kөne yunannyң Hermes құdayynyң madaғyna berіlgen. Kүnnen ortasha қashyқt. 0.387 AB (58 милиона км.), Kүndі Aynalov периоди tәulіk 88, өz osіnen Aynalov периоди 58.6 tәulіk, ortasha диам. 4878 км, Massassi 3,31023 кг; өte sirek atmosferasynyң құramynda Ar, Ne, Той бар. М. betі syrtta. Mercury ezhelgі rimdіkterdің құdayy Болдън. The каза Kanatty ayak kiіmі bolғandyқtan МОН zhүretіn. Planet Kүnnің aynalasyn МОН aynalyp өtetіndіkten, оси құdaydyң құrmetіne onyң atyn bergen.Merkury kүnge eң zhaқyn планета bolғandyқtan такива baқylau өte қiyn. Әytse де, soңғy radiobaқylaulardyң mәlіmetterі boyynsha, Merkuriydің өte bayau aynalatyny anyқtaldy, yaғni bұl planetadaғy tәulіk shamamen zherdegі 176 tәulіkke teң. Bіraқ ол kүnge zhaқyn ornalasқandyқtan, onyң orbitasy zherge қaraғanda kіshі. Mercury өlshemderі zhaғynan да, Massassi zhaғynan да, kіshkene bolғandyқtan, ол өzіnің aynalasyndaғy atmosferany tұraқty ұstay almayly.

№47. Kүnnің zhane aydyң tұtyluy. Болу sharttary променена tұtylu zhiіlіgі. Сарос. Tұtyludy baқylaudyң ғylymi maғynasy.

Gharysh kemelerіnің kөmegіmen Zherdің кун променена Gharysh kemesі arasyna ornalasuyna baylanysty Платен bolatyn Kүnnің tұtyluyn bayқauғa mүmkіndіk амплитуда. Ai keңіstіkke кун променена Aydyң syrtқy zhanamasy arқyly tүzіletіn konustyқ kөleңke tүsіredі, onyң tөbesі Ai ortasynan 368-380 км myң қashyқtyқta Bolado. Sondyқtan konustyқ kөleңke Aidan 363-406 км қashyқtyқtaғy zherge deyіn zhetedі. Ai kөleңkesіnің zherge tүsetіn диаметър от 270 км. Bұl - кун tolyқ tұtylatyn eң үlken aymaқ. Осите aymaқta Ai Kүndі tүgeldey tasalaydy. Cone tөbesіnің arғy zhaғyndaғy aymaқta baқylanғan Aydyң bұryshtyқ diametrі кун diametrіnen kіshі Bolado да Ai кун diskіsіnің ortasyn tasalap, onyң shetіnen zharyқ saқina қalady. Mұny Kүnnің saқina tәrіzdі tұtyluy deydі. Aydyң орбита boyymen қozғaluy zhane Zherdің өz osіnen aynaluy saldarynan Ai kөleңkesі Gers betіmen batystan shyғysқa қaray shamamen 1 км / ите zhyldamdyқpen zhylzhyp otyrady. Кун променена Ayғa zhүrgіzіlgen іshkі zhanama Шала kөleңke konusyn shamamen 3500 km radiuspen shekteydі. Osydan Kүnnің Шала tұtyluy bayқalady. Шала кун кун tұtylғan kezde diskіsі tolyқ tasalanbaydy. Kүnnің Шала tұtyluy 2 saғatқa deyіn sozylady. Tolyқ кун tұtyludy baқylaudyң ғylymi maңyzy преглед. Өytkenі tolyқ кун tұtylu kezіnde Ai Kүndі ғana tasalap қoymay, Джер atmosferasyn kөmeskіlendіrіp да, кун tәzhі променена hromosferasyn baқylauғa kedergі bolatyn sebepterdі zhoyady. Zherdің Шала kөleңkesіnen өtkendegі Aydyң bіrte-bіrte kөmeskіlenu dәrezhesі bayau zhүredі, kөzge onsha bayқala қoymaydy.

Сарос-ұzaқtyғy 18 zhyl 11.1 / 3 tәulіkke teң кун променена Aydyң bіrdey tұtylyp tұratyn uaқyttarynyң arasyndaғy kezeң. Bir sarostyң іshіnde кун ОРТ eseppen 41ret, Ai 27-29 PET tұtylady. Bұl kezeң tіptі Ertedegі Гърция променила Egipette belgіlі bolyp, кун променена Aydyң tұtylularyn Aldyn Ala bolzhap aytuғa mүmkіndіk Берген.

Егер Ai өzіnің aynalasyndaғy қozғalysynda Gers Gers променили Kүnnің arasynda kelіp қalsa (bұl тек қana Ai tuғanda Bolado) Фондация ол Kүndі zhauyp қaluy mүmkіn, Фондация кун tұtylady, Ai zherge kөleңke променена alakөleңke tүsіredі. Zherge Ai kөleңkesі tүsken nүktelerde ол tұtylu zhartylay Bolado. Zherdің әr nүktesіnde tұtylu әrtүrlі kөrіnedі Немес tіpten kөrіnbeydі, әrі ол әr tүrlі uaқytta bastalady. Bұl aydyң batystan shyғysқa қaray 1 km, с zhyldamdyқpen қozғaluynan Bolado. Kүnnің tolyқ tұtyluy taңғalarlyқ kөrіnіs bolyp tabylady. Aspanda Кара dөңgelektі zhane onyң aynalasyndaғy Tamasha shұғyla -Kүn tәzhіn kөremіz. Ol Kүnnің қatty қyzғan atmosferasynyң zharқyraғan syrtқy bөlіkterі. Kүnnің tolyқ tұtyluy kezіnde МОН қaraңғy tүsedі. Bүkіl kөkzhiekte қyzғylt shapakka ұқsaytyn zharқyrau bayқalady. Bұl -Ay kөleңkesі konusynan tysқary zhatқan Gers atmosferasynyң Kүnmen zharyқtanғany. Aspanda zhұldyzdar променена planetalar kөrіnedі. Aua temperaturasy tөmendeydі, tіptі shyқ Платен Bolado. Tolyқ tұtylu kөbіnese 2-3 minutқa sozylady zhane ұzaқtyғy minuttan 8 (7 мин 40 сек), aspaydy. Ол полюси БЛП БЛП на задържане zharym zhylda Bolado, bіraқ Zherdің БЛП ornynda қaytadan Болу өte sirek, shamamen 200-300 zhylda 1 PET bolatyn құbylys. Mysaly, Mәskeude tolyқ кун tұtylu -1476 zhyly aқpanda 25, 1981 Солтустик Қazaқstanda zhyly tamyzda 31, 1999 Ал Germaniyada zhyly 8 tamyzda bayқaldy. Kelesі tolyқ кун tұtyluyn қazaқstandyқtar Atyrau қalasy maңayynda 2006 zhyly nauryzda 29, 2126 Ал mәskeulіkter zhyly 16 қazanda bayқaytyn Bolado.

Gers променили Aydyң қozғalystary zhaқsy zerttelgendіkten tolyқ кун tұtyluynyң uaқyty променена ornyn dәl eseptep shyғaruғa Bolado. Aydyң tұtyluy. Ai Zherdің kөleңke aymaғyna engende, Ai tұtyluy bastalady. Ai tұtyluy тек Aydyң tolғan kezіnde, yaғni Ai aspanynda Kүnge қarsy nүktesі maңayynda bolғan kezіnde bayқalady. Bұl uaқytta Ai zherge өzіnің barlyқ zharyқtalғan zharty sharymen қaraydy.

Ai batystan shyғysқa қaray қozғalғandyқtan, Gers kөleңkesіne bіrіnshі bolyp Aydyң shyrys солна zhaқ shetі kөrіnedі. Onyң betіnde bіrtіndep үlkeyetіn kіshkene ketіk Платен Bolado. Ai oraқ pіshіnіn қabyldaydy.

Егер tolyқ Ai өzіnің Gers aynalasyndaғy қozғalysynda tolyғymen Zherdің Kөleңkesіne ENSE, Фондация Aydyң tolyқ tұtyluy Bolado. Егер ол kөleңke shetіn zhanap өtse, Фондация tұtylu zhartylay bolady.Aydyң tolyқ tұtyluy ұzaққa sozylady, ekі saғat (1saғ 40 мин) derlіk Болу mүmkіn. Zherdің barlyқ nүktelerі ushin ол БЛП БЛП uaқytta bastalyp zhane uaқytta ayaқtalady, әrі Ayғa қaraғan Zherdің bүkіl zharty sharynda bіrdey bayқalady.Ay tolyқ tұtylғanda, әdette асо Ai қaraңғy Bola Немес tolyқ kөrіnbey қalmaydy. Bұl zherdің atmosferasynyң бар boluymen tүsіndіrіledі. Gers atmosferasynan synғan кун zharyғy oғan қyzғylt tүs berіp taralady zhane БЛП zhaғynan Ai diskіsіn zharyқtandyrady.

Zharyқtanғan Gers променили Ai konussha kөleңke tүsіredі zhane konussha Шала kөleңke tүsіredі. Gers kөleңkesіne Ai zharym-zhartylay kіrgende, Aydyң tolyқ zhane Шала tұtyluy Bolado.

Tolyқ кун tұtyluy zherge Ai kөleңkesіnің daғy tүsken orynnan ғana kөrіnedі. Daқtyң diametrі 250 km ден artpaydy, sondyқtan БЛП mezgіlde Kүnnің tolyқ tұtyluy тек Zherdің azғana bөlіgіnde kөrіnedі. Tolyқ tұtylu fazasy 7 минути 70 sekundtan artyққa sozylmaydy.

Zherge Aydyң Шала kөleңkesі tүsken oryndarda Kүnnің Шала tұtyluy bayқalady.Zherdің Aidan zhane Kүnnen қashyқtyқtary azdap өzgeruі saldarynan Aydyң kөrіnerlіk bұryshtyқ diametrі Kүndіkіnen bіrde үlkenіrek, bіrde kіshіrek, ал bіrde oғan teң bolyp қalady.

Kүnnің tolyқ tұtylulary Gylym ushin erekshe қyzyқ, ал Olar bұryn қaraңғy adamdardy қatty үreylendіretіn.

Егер Ai orbitasynyң zhazyқtyғy еклиптиката zhazyқtyғymen dәl bettesse, Фондация әrbіr Жана кун tұtyluy да вървим, да вървим Ал әrbіr tolғan Ai tұtyluy bolyp tұrady.

Номер 48. Сатурн ғalamsharynyң fizikalyқ erekshelіgі: atmosferasy, betі, serіgі, saқinasy, ғaryshtyқ stantsiyalar zertteulerі.

Сатурн - Kүnnen sanaғanda altynshy, salmaғy променена үlkendіgі boyynsha кун zhүyesіndegі ekіnshі ғalamshar.Қoңyrқay Kүnnen 1429000000 километра (9.58 AB) қashyқtyқta ornalasқan. Kүnnen Aynalov uaқyty - 29.46 zhyl.Қoңyrқaydyң shamamen 60 serіgі бар zhane eң kүrdelі saқinalar құrylysy бар ғalamshar.Saturnnyң zhoғarғy atmosferasynyң 90% и sutegіnің zhane 7 payyzy geliyden tұrady.metannyң, су buynyң, ammiaktyң zhane basқa gazdardyң қospalary бар. Амоняк bұlttary Yupiterge қaraғanda қoyuyraқ Bolado.

"Voyadzherdің" mәlіmetterі boyynsha Saturnda кун zhүyesіndegі eң kүshter Bolado, құrylғylar де aғymdarynyң 500 m \ с bolatynyn kөrsettі. Гел kөbіnese Shygys baғyty boyynsha zhүredі (ostіk aynalymyna baylanysty). Olardyң kүshterі ekvatorғa soқtyғysқan kezde azayady; ekvatordan alshaқtaғan Saiyn Батис atmosferlіk aғymdar Платен Бола bastaydy. Keybіr mәlіmetter boyynsha, zhelder bұlttardyң zhoғarғy қabatynda soғyp қana қoymay, іshke 2000m boylaydy. Zhane де "Вояджър 2" kөrsetuі boyynsha, Южна zhane Солтустик zhartysharlardaғy zhelder ekvatorғa simmetriyaly tүrde boylaydy. Simmetriyalyқ aғymdardyң kөzge kөrіnetіn atmosferanyң tүbіnde БЛП-bіrіne baylanysty ekendіgі bolzhanady.

Saturnnyң atmosferasynda Кейд асо kүshtі құyyn tүrіndegі ornyқty tүzіluler Платен Bolado. Ұқsas obektter кун zhүyesіnің basқa да да ғalamsharlarynda bayқalady (Yupiterdegі Үlken Кизил daқ, Neptundaғy Үlken Кара daқ). Іrі "Үlken ак doғal" Saturnnyң betіnde shamamen 30 zhyl Saiyn kөrіnedі, soңғy Ret ол Сатурн betіnde 1990 zhyl zhyly kөrіngen (Одан kіshіgіrіm құyyndar zhiіrek kөrіnedі).

Kүnі bүgіnge sheyіn Saturnnyң betіndegі "Іrі geksagonnyң" Tabigaty belgіsіz bolyp Otyr. Bұl ornyқty tүzіlіs ғalamshardyң Солтустик polyusіnde ornalasқan, ұzyndyғy 25 myң. км dұrys altybұrysh tүrіnde.

Atmosferada kүshtі nayzaғaylar, polyarlyқ zharyқtar, sutegіnің ultrakүlgіn shashyratuy bayқalady.

Сатурн - кун zhүyesіndegі kөzge полюси kөrіnetіn демон ғalamsharlardyң bіrі. Sharyқtau shegіnde Saturnnyң zharyғy bіrіnshі zhұldyzdyқ shamadan Асад.

Saturndy alғash PET baқylaғan Galileo ғalamshardy bіrkelkі Aspan denesі Emesa, БЛП-bіrіne zhanasatyn USH Dene депа, bұlar Saturnnyң ekі іrі serіkterі депа bolzhen zhasady. Ekі zhyldan keyіn zhasaғan baқylauynda serіkterdің ornynda bolmauy taңdandyrdy такива.

1659 zhyly Хюйгенс өzіnің Одан қatty teleskobymen қarap, serіkterdің Дене Emesa - zhұқa zhane zhalpaқ saқina ekenіn zhane ғalamsharғa Тимей tұrғanyn kөrdі. Zhane Хюйгенс Saturnnyң eң үlken serіgі - Titandy ashty. 1675 zhyldan bastap ғalamshardy zertteudі Касини Bastad. Onyң bayқaғany, saқina Aralar ashyқ ekі saқinadan, ал ortasyndaғa anyқ kөrіnetіn қuys, [ "қuysy Касини] [нан]" tұrady yaғni, zhane taғy bіrneshe іrі serіkterdі Ashad.

1979 zhyly "Pioneer 11" құrylғysy alғashқy PET Saturnnyң қasynan ұshyp өtedі, onyң artynan 1980 zhane 1981 zhyldary zhane өtedі "Вояджър 1" "Вояджър 2". Bұl құrylғylar alғashқy PET Saturnnyң magnittіk ortasyn bayқap, onyң magnitosferasyn zerttedі Сатурн atmosferasyndaғy құyyndardy bayқady, saқinalardyң anyқ (detaldy) құrylysyn aldy zhane құramyn anyқtady.

1990 zhyldary Saturndy, onyң serіkterіn zhane saқinalaryn Хъбъл teleskoby zerttedі. Ұzaқ baқylaular "Pioneer 11" zhane "Voyager" құrylғylarynyң ғalamsharlardyң қasynan БЛП өtіp ketіp, tolyқ zerttelmey қalғan kөptegen Жана mәlіmetter әkeldі. 1997 zhyly Saturnғa Касини-Хюйгенс құrylғysy ұshyp, Zheti zhyldan keyіn 2004 zhyldyң 1 shіldesіnde Сатурн zhүyesіne zhetіp, ғalamshardyң orbitasyna endі. Какво degende 4 zhylғa sozylatyn bұl missiyanyң negіzgі tapsyrmalary bolyp saқinalardyң құrylysy променена dinamikasyn zertteu zhane atmosferasy променена magnitosferasynyң dinamikasyn zertteu bolyp tabylady. Одан basқa, arnayy "Хюйгенс" сонда құrylғydan azhyrap, Қoңyrқaydyң serіgі Titanғa қondy.2007 zhyldyң shіlde ayyna Қoңyrқaydyң 60 serіgі belgіlі. Olardyң 12 Ci Voyager 1 (1980), Voyager 2 (1990), Касини (2004-2007 г.) missiyalarynyң arқasynda ashylғan. 2006 zhyly Хавай universitetіndegі Дейвид Dzhuittің basshylyғyndaғy ғalymdar да Subaru Ата zhapon teleskobynyң kөmegіmen 9 serіk ashқanyn habarlaғan. Olardyң barlyғy irregulyarly serіkterge zhatady, Olar sozylғa elliptikalyқ orbitasymen erekshelenedі, zhane bolzhen boyynsha ғalamsharlarmen қatar tүzіlіp, keyіn olardyң tartylys kүshіmen tartylғan. За да Dzhuittің 2004 zhyldan berі barlyғy 21 serіk tapқan. Serіkterdің eң үlkenі - Титан. Ғalymdardyң bolzhauy boyynsha, bұl serіktegі ОРТ bіzdің ғalamsharymyzdyң 4000000000 zhyl bұrynғy tүrіne, стълбове Omirdin Жана Туган kezіne ұқsas.Қoңyrқay кун zhүyesіndegі eң kүrdelі saқinalardyң zhүyesіne ите. Saқinalar zhүyesіnің shetterі ekvatordan 67 myң. zhane 121 myң. км қashyқtyқta ornalasқan. Saқinalar үlkendіgі bіrneshe mikronnan bastap, bіrneshe ondaғan metrge zhetetіn bөlshekterden tұrady, olardyң құramdarynda муж, TAS porodalary, Temir oksidі бар. Ortasynda қuysy бар kөptegen saқinalar belgіlі, қuystardyң eң іrіsі - Касини қuysy.

номер 49.Pluton

Плутон - кун zhүyesіnің syrtқy zhaғynda aynalatyn ergezheylі ғalamshar.

Кун променена Plutonnyң arasyndaғy қashyқtyқ 7 милиарда 307 милиона shaқyrymғa sәykes. Kүnnen Alys bolғannan Plutonnyң betіndegі температура от -270 по Целзий dәrezhege boyynscha sәykes.

Плутон Kүndі 248 zhylda БЛП на задържане aynalady yaғni Plutonnyң zhyly ұzaқ.

Плутон zhoғarғy ғalamsharlarynyң tobyna kіredі, Ал onyң fiziologiyalyқ erekshelerі boyynsha Ones Gers да ғalamsharlarynyң bіrі deuge Bolado. Plutonnyң diametrі nebәrі 3000 shaқyrym. Kүshtі teleskopқa қarap fotosuret tүsіrgende Плутон солна suretterіnde kіshkentay Жулдиз siyaқty kөrіnedі.

Urannyң қozғalysyn bayқap, ғalymdar Жана denenің orbitasy променена kөrіnetіn orbitasynyң ayyrmashylyғyn kөrіp, Neptunnyң ар zhaғynda taғy БЛП ғalamshar бар ekenің tүsіndі. 1930 zhylynyң aқpan ayynyң 18 zhұldyzynda Zhas астроном Клайд Томбо Amerikanyң Lovvelov observatoriyasynda zerrteu zhasap, Plutondy ashқan.

Ғalamshardyң Atau kөne grekterdің "өlіm әmіrshіsі" Aidtyң atyna sәkes, Латинска tіlіnde Aidty "Плутон" ataғan Dep.

Aқyrynda, Zhas астроном Клайд Томбо 1930 zhylғy 18 aқpanda Amerikanyң Ловел observatoriyasynda Кун zhүyesіnің taғy БЛП Жана planetasyn tapkan edі. Bұl планета Плутон Degen atқa ите Болдън. Іrі teleskoptar kөmegіmen alynғan fotosuretterde ол kіshkentay ғana әlsіz Жулдиз tәrіzdі kөrіnedі. Onyң diametrі 3000 kilometrge zhuyқ. Ol Kүnnen shamamen 6000 милионаkm қashyқtykta bayau қozғala otyryp, Тони 248 zhylda БЛП aynalyp shyғady. Плутон - кун zhүyesіndegі planetalardyң kіshіsі bolyp eseptelіp kelgen edі. Alajd soңғy zertteuler nәtizhesіnde alynғan planetalar alemi zhөnіndegі deleldі mөlіmetter negіzіnde Halyқaralyқ astronomiyalyқ odaқtyң sheshіmіmen (Прага Август 2006 грама.) Плутон "ergezheylі Planet "atalyp, oғan resmi asteroidtyқ 134340 nөmіrі berіldі. Sonymen Модерен петобой kezde кун zhүyesіnің segіz planetasy belgіlі. Ғalymdar әlі де Bolsa Жана planetalardy іzdestіru zhұmysyn zhalғastyruda.

Zhalpy, "планета" Degen Soz - grektің sozi, maғnasy қazaқtyң "zholaushy" sөzіne zhaқyn. Zhұldyzdar aspanda қozғalusyz tұrady desek, planetalar zhұldyzdardy aynalyp zhүredі. Әzіrshe кун zhүyesіnde toғyz планета бар Катедра esepteledі. Toғyzynshy планета - Плутон zhane де Плутон планета Катедра osydan 70 zhyl bұryn ғana tanylғan. Плутон "toғyzynshy Planet "кат тези atalady.
Alajd кун zhүyesіnde soңғy zhyldary taғy bіrneshe obektіler ashyldy, Olard қay kategoriyaғa zhatқyzu mәselesіn ashyp alatyn uaқyt keldі. Жана obektіlerdің kөlemі Plutondіkіmen salystyruғa keletіndey Кейд Plutonnyң kөlemіnen asyp ketedі. Sonda Olard да планета Катедра тан Kerek СИ?
Halyқaralyқ астрономия odaғy planetalardy belgіleu komitetіnің tөraғasy Оуен Gindzherih планета Катедра tanylu ushin обект zhұldyzdy aynalyp zhүru Kerek, obektің өzі Жулдиз bolmasa да sferikalyқ formaғa Kelu ushin onyң kөlemі zhetkіlіktі үlken Болу Kerek deydі:
- Mұnda maңyzdy ғylymi tұzhyrymdama zhasalmaқ. Busta orynғa nysananyң fizikalyқ Tabigaty shyғyp Otyr. Planetany domalaқ formaғa aynaldyru ushin obektі sonshalyқty үlken BAA, gravitatsiyalyқ kүshі zhetkіlіktі IU Degen өlshem қarastyrylyp zhatyr.
Plutonnyң өzіn keybіr ғalymdar планета Катедра moyyndamaydy, Ал endі kөlemderі Plutonnan който Emesa obektіler ashylyp zhatsa Olard планета Катедра тан oryndy Bola ma, zhoқ Na? Mіne оси mәselede ғalymdar "plutondar" Degen Podcasts eңgіzudі ұsynady. Yaғni dәl қazіr кун zhүyesіnde segіz планета бар Катедра eseptelse, қalғan үlken obektіlerge, yaғni "toғyzynshy Planet "Plutonғa ұқsas obektіlerge "plutondar" Degen категория berіlse zhөn - deydі Оуен Gindzherih:
- Қazіr segіz klassikalyқ планета бар Катедра aytyp otyrmyz. Bұlar - Меркурий, Шолпан, Gers, Марс, Юпитер, Сатурн, Уран, Нептун zhane. Zhane плутон категория Degen бар bұl zhaңadan бори Alyp zhatқan категория.
Mіne, astronomdar konferentsiyasynda "планета" kategoriyasyna "плутон" kategoriyasyn қosu ұsynylyp Otyr. Zhalpy, кун zhүyesіnde қazіr naқty segіz планета бар zhane olarғa Плутон "toғyzynshy планета" боп қosylady. Осите toғyz планета қataryna USH Жана планета қosyluy yқtimal, bұlar soңғy zhyldary ashylғan Зина, Ceres Sharon zhane obektіlerі. Sonda zhaқyn uaқytta кун zhүyesі planetalarynyң қatary той ekіge zhetpek. Al bұlardyң syrtynda taғy "plutondar" Платен bolmaқ. Alajd, deydі Halyқaralyқ астрономия odaғy planetalardy belgіleu komitetіnің tөraғasy Оуен Gindzherih, mekteptegі balalardyң basyna кун zhүyesіnde 12 Planet Bar депа қatyp қalғan tүsіnіktі құyuғa bolmaydy. Sebebі плутон депа tanylғandardyң Сана kelesі zhyly өse tүspek. Eң dұrysy balalardy oқytқanda "кун zhүyesіnde segіz Planet Bar olardyң syrtynda plutondar бар" Dep oқytқan dұrys - deydі ғalym Оуен Gindzherih.
№50. Нептун -

Кун zhүyesіnің segіzіnshі ғalamshary, кун Zhүyesіndegі kүnnen eң Alys ornalasқan ғalamshar. Diametrі zhөnіnen eң үlkenі, salmaғy boyynsha үshіnshі ғalamshar. Нептун Zherdev 17 ESE auyr, Zherdev 15 ESE auyr Uranғalamsharynan sәl auyr. Ғalamshar Rimdіk teңіz құdayynyң Atymya atalғan. Astronomiyalyқ belgіsі Нептун құdayynyң үshұshty nayzasy.