КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Gers albedosy 2 страница




Неутрон Жулдиз -zhұldyz өzgerіsіnің soңғy mezgіlіnde keybіr үlkenіrek zhұldyzdar гравитацията kollapsіnen ғalamat Жулдиз zharylystaryn Bastan keshіrіp, negіzіnen neytronnan құralatyn zhұldyzғa aynalady. Неутрон Жулдиз-електрон, протон zhane асо auyr атом yadrosynyң Shamal қospasynan құralғan асо tyғyz Жулдиз esepteledі. Onda zhұldyzdardyң өzegіndegі sutegі, хелий, kөmіrtegі қatarly elementter termoyadrolyқ реакция barysynda sarқylyp, soңғy қaldyқ retіndegі Temir elementі енергия zhetkіlіksіzdіgіnen termoyadrolyқ reaktsiyaғa tүse almaydy. Ystyқ sәule қysymynda tіrelіp tұrғan shetkі materiyalar endіgі полюси гравитацията әserіnde өzekke қaray құlaydy zhane keybіr zhaғdayda bұl zharylys tuғyzyp Жана ғalamatzhұldyzғa aynalady. Немес, Жулдиз Жулдиз massasynyң ұқsamastyғyna Ori іshіne қaray shөgіp Ak ergezheylіge, Neutron zhұldyzғa, Немес tіptі Кара құrdymғa aynalady.Әdette salmaқtary кун salmaғynan 4 -8 Esedi үlken zhұldyzdar zharylysynan keyіngі қaldyқtary неутронна zhұldyzyna aynalady. Неутрон zhұldyzdar өte tyғyz Bolado zhane өte қarқyndy gravitatsiyalyқ zhane magnittіk өrіske ите bolady.Neytrondyқ zhұldyzdar alғash PET pulsarlar tүrіnde ashyldy (1967). Неутрон zhұldyzdar kөlemі өte kіshkentay. Alajd olardyң salmaғy Ал Emesa. Kөptegen неутронна zhұldyzdardyң salmaғy кун salmaғynan 1.5 Esedi artyқ. Ғalymdardyң pіkіrіnshe, olardyң betkeyі tegіs zhane ortasy өte tyғyz Bolado. Betkeyі тор tәrіzdі tәrtіppen ornalasқan қarapayym atomdyқ yadrolardan tұrady. Неутрон zhұldyzdar betkeylerіnde eletrondar да ұshyp zhүredі. Nytron zhұldyzdarynyң іshіne Кара yzhylzhysaқ, неутронна tamshysy Degen zherge zhetemіz. Bұl tұsta neytrondar yadrolarynan aғyp shyғady. Bұl aymaқta kөptegen neytrondar променена elektrondar ornalasқan.

40. Құrdym apandar.

Кара құrdym (aғylshyn: Черна дупка) - zhoyқyn tartylys kүshі arқyly bүkіl въпрос променената zharyқ nұryn ем zhіbermey өzіne Tartyp Ala alatyn Massassi өte auyr zhұldyzdyқ Дене (үңgіr Emesa) aytylady. Massassi belgіlі shamadan zhoғary tұraқty Жулдиз өzіnің termoyadrolyқ reaktsiyasyna қazhettі Otynia tausylғan soң tartylys kүshіnің әserіnde іshіne қaray shұғyl zhemіrіluden deformatsiyalanyp Кара құrdym Платен Bolado. Кара құrdymnyң Massassi өte zhoғary, tartylys kүshі өrіsі пета zhoyқyn bolғandyқtan, eshқanday въпрос magnittі tolқyn, zharyқ zhyldamdyғynda қozғalady delіnetіn zharyқ radiatsiyasy Одан қashyp құtyla almaydy (onyң betіne tүsken zharyқ eshқashan kerі shaғylyspaydy) syrtқa ем zharyқ shyғarmaydy. Құrdymnyң Кара депа Atal sebebі ол oқiғa kөkzhiegіne tүsken bүkіl zharyқty soryp ALADI, zharyқ shaғylyspaғandyқtan такива termodinamikadaғy absolyuttі Кара Дене retіnde қarastyruғa Bolado. Демеке, ол қap-Кара Дене bolyp eshteңenі, tіptі өzіn де kөrsetpeytіndіkten, "Кара үңgіr" Degen maғynada "Черна дупка" atalғan Dep. Казахски руски "Құrdym" sozi "zhoғaltushy, zhoyushy, tauysushy, aқyrlastyrushy" maғynasynda aytylғan. Кара құrdymnyң aynalysynda matematikalyқ zholmen dәleldengen Oқiғa kөkzhiegі Degen қabat бар ол oқiғalardyң endі ара қaray ayқyndalmaytyn, onyң ар zhaғyn kүzetu mүmkіn Emesa NIS-shegarasy өңіrі esepteledі. Quantum өrіsі teoriyasy oқiғa kөkzhiegі радиация bөletіnіn dәleldeydі, Sonymen қatar ayyryқsha temperatuғa да е bolatyny ayқyndalғan. Осите температура Кара құrdymnyң massasyna kerі proportsional bolғandyқtan, olardan bөlіnetіn radiatsiyanyң mөlsherіn anyқtau қiynғa soғady.Zhұldyzdyқ Дене Ғalamatzhұldyz retіnde zharylys zhasaғanda neytrondar arasyndaғy өzara Тебу kүshі syrtқy қysu kүshіnen asyp ketedі де, ол zhoғary tyғyzdyққa и неутронно zhұldyzynaaynalady. Sol kezde osynau zhoyқyn қysym kүshіne eshteңe tөtep Bere almaydy да, Жулдиз үzdіksіz kіshіreyіp, eң soңynda Кара құrdymғa aynalady. Қazіrge deyіn eң kіshkene Кара кун құrdym 3.8 massasyna teң. Кара құrdymdy tіke kүzetu mүmkіn Emesa, bіraқ zhanama tәsіlder arқyly onyң бар ekenіn, shamasyn, onyң basқalarғa қanshalyқ kүsh tүsіrіp zhatқanyn zertteuge Bolado. Зат (Жулдиз) әdette zhұtyludan bұryn zhoғary tempraturaғa ите ultrakүlgіn sәulesі променена рентген sәulesіn tөңіregіne shyғara bastaғanda onyң Кара құrdymnyң yrқyna құlay bastaғany belgіlі Bolado. Кара құrdymnyң belgіsі tұraқty zhұldyzdar променена galaktikalardyң, tұmandyқtar променена zhұldyzdar tobynyң Кара құrdym tөңіregіnde үyіrіlіp, өz Орна променена физика massasynan ayyryla bastaғanda zhanama tүrde Кара құrdymnyң бар ekendіgі ayқyndalady.Қara құrdym Модерен петобой tarihynda zhұrttyң zhappay nazaryn audarғan taқyryptardyң bіrі. Fantaziyalyқ әdebiette, филмови звезди, tіptі BAҚ га Кара құrdym turaly aytylymdar kөp kezdesedі. Bүgіnge deyіn Кара құrdymdy астрономия, физика, астрофизика zhane salasyndaғy kөptegen zertteushіler bіrdey қoldady zhane ол turaly kөptegen esepteuler променена kүzetu қorytyndylaryn zhariyalady.



Tүrge bөludің bіrіnshі tәsіlі:

1.Asa salmaқty Кара құrdym: Қazіrge deyіn belgіlі bolғan galaktikalardyң ortalyқ өңіrіne zhayғasқany bayқalady. Olardyң Massassi millionnan 17 milliardқa deyіngі кун massasyna teң keledі Eken. Модерен петобой bіrshama belgіlі асо auyr salmaқty Кара құrdym NGC 1277 galaktikasynyң өzegіnde ornalasқan, Massassi кун massasynyң 17 милиарда esesіndey Кара құrdym esepteledі.

2. Ortasha salmaқty Кара құrdym: Massassi tұraқty zhұldyzdyң ortasha massasynan asyp Ketkov, bіraқ асо auyr salmaқtaғy Кара құrdymnan (kүnnің massasynan miillion ESE үlken) kіshі Кара құrdymdar. Ol ғalamatzhұldyzdar zharylyp, қalғan қaldyғynyң Massassi кун massasynyң 3-15 esesіndey bolғan zhaғdayda қalyptasқan Кара құrdym. Teoriyalyқ esepteulerge negіzdelgende, кун massasynyң 40 esesіndey үlken ғalamatzhұldyz zharylғanda оса tүrdegі Кара құrdym Платен Bolado.

3. Жулдиз salmaқty Кара құrdym: Үlken salmaқty tұraқty Жулдиз (kүnnің 20 esesіndey auyr) tartylys kүshіnің іshkі tartylysynan keusey zhemіrіlіp қalyptasқan Кара құrdym. Ona гама sәulesіnің atқylauy arқyly, Немес kөrіnbey Ketkov ғalamatzhұldyz arқyly mөlsherleuge Bolado. Егер tyғyzdyғy zhoғary zhұldyzdyң Massassi soңғy shekten (Pro междинна стойност) өtіp ketkende tartylys zhemіruі zhalғasyp, Кара құrdym Платен Bolado. Әrine, әlі kүnge неутронна zhұldyzdy Alyp massaғa ите Кара құrdym бар ekenі tolyқ anyқtalmasa да кун massasynyң USH esesіndey massadaғysy бар ekenі sipattalғan.

4.Ұsaқ Кара құrdym: Ol Кейд kvanttyқ құrdym Кара, Кара Немес kіshkentay құrdym atalady тези депа. Kvanttyқ Кара құrdym deytіn sebebі оса өlshem kөlemіnde oғan kvanttyқ kүshtің әserі negіzgі rөl oynaydy. Ұsaқ Кара құrdym Платен boluynyң eң Busta sebebіn үlken adrondy Collider ayasynda bayқalatyn құbylystarmen ғana tүsіndіru mүmkіn.

Tүrge bөludің ekіnshі tәsіlі: Кара құrdymnyң өz fizikalyқ erekshelіgі boyynsha (Massassi, такси bұryshtyқ momenttі) arқyly tүrge bөlu.

1 .Aynalmaytyn, zaryadsyz Кара құrdym. Onyң uaқyt-keңіstіktіk құrylymyn Шварцшилд ashyp, Шварцшилд Kara құrdymy депа atalady

2. Aynalmaytyn zaryadty Кара құrdym. Reissner-Нордстрьом (Reissner-Нордстрьом) Кара құrdymy atalady тези депа. Uaқyt-keңіstіk құrylymyn 1916-1918 zhyldary Reisner променена Nordstrom ayқyndaғan.

3. Aynalatyn zaryadsyz Кара құrdym. Кер Кара құrdymy atalady тези депа. Uaқyt-keңіstіk құrylymyn 1963 zhyly Кер anyқtaғan.

4. Джай Кара құrdym, Kerr-Newman Кара құrdymy atalady Dep. Ona 1965 zhyly Нюман anyқtaғan.

41.Galaktika tүrlerі.

Galaxy - milliardtaғan zhұldyzdardyң baylanysқan shoғyry. Galaktikalar -ғalamdy құraytyn, өlshemderі өte үlken zhұldyzdar zhүyelerі. Ғalamnyң bіzge baykalatyn bөlіgіndegі galaktikalar zhiyntyғyn Кейд metagalaxy ataydy Dep. Basқa galaktikalardan өzgeshelіnіp, bіzdің Galaxy БАН әrіppen zhazylady. Morfologiyalyқ tұrғydan қaraғanda sferalyқ, ellipstіk спирала zhane bұrys pіshіndі galaktikalar azhyratylady. Bіzdің спирална галактика tүrіne zhatady, құramyna 11 октомври astam zhұldyzdar kіredі, үlken diametrі 80 myң zharyқ zhylynday, ал ortalyғyndaғy Максимална қalyңdyғy 16 myң zharyқ zhylyna teң, shetіne қaray 3-6 myң zharyқ zhylyna deyіn azayady. Galaktikalar keңіstіkte әrkelkі bөlіnіp, toptar променена shoғyrlar құraydy. Bіzdің Galaxy basқa 15 galaktikamen bіrge galaktikalardyң zhergіlіktі да Dep atalatyndy құraydy.Bіzge eң zhaқyn Degen galaktikalar Magellan bұlttary tұmandyғy Андромеда променило. Galaxy - zhұldyzdar променена zhұldyzdardyң shoғyrlanuy, zhұldyzaralyқ gazdar променена tozaңnan zhane tүnek materiyasynan құralғan Alyp, gravitatsiyalyқ-baylanysқan zhүye. Galaxy tүrlerі - өtken ғasyrdyң 20 zhyldary E.Habbl galaktikalardy pіshіnі boyynsha bөlgen USH отгоре. Zhuldyzdary спирала boyymen ornalasқan spiraldyқ galaktikalar, елипсоид pіshіndes ellipistіk galaktikalar zhane belgіlі БЛП pіshіnі zhoқ bұrys galaktikalar. Bіzdің галактика spiraldyқ galaktikalar қataryna zhatady. Galaktikalardyң barlyғy да қozғalys үstіnde damidy, өzgeredі, өshedі, қaytadan Платен Bolado. Модерен петобой ғalamat Alem tyғyzdyғy sheksіz үlken, ал kөlemі sheksіz kіshі nүktedey ғana belgіsіz zattyң zharylysynan Платен bolғan.

Galaxy депа bәrіne ortaқ БЛП tsentrden aynalatyn sansyz мол zhұldyzdardyң alapat үlken zhүyesіn aytady. Aspandaғy Джай kөzben kөrіnetіn samsaғan 6000 Жулдиз Bіzdің Galaxy депа atalatyn БЛП ғana galaktikaғa zhatady. Кейд "Sүt Zholy" Dep тези ataytyn Bіzdің galaktikada Джай kөzge kөrіnbeytіn 200 milliardtay Жулдиз бар. Oғan Aspan kүmbezіn beldeulep zhatқan, shashyrap tөgіlgen sүtke ұқsas, aқshyl zholaқ че kіredі. Bұl zholaқty Sүt Жоли, ал қazaқtar Құs Жоли ataydy Dep.
Кун - Zherdev ortasha alғanda 150 милиона км қashyқtyқta ornalasқan ..
Ol оса Galaktikanyң kіshіgіrіm zhұldyzy.Zharyқ Gers betіne втория 300 000 km zhyldamdyқpen 8 minutta zhetedі.Zharyқ БЛП zhylda 9460528405 000 км Йол zhүredі. - Wasp қashyқtyқ astronomiyada БЛП zharyқ zhyly atalady Dep.

Bіzdің Galaktikanyң БЛП shetіnen қarsy shetіne zharyқ 100 myң zhylda zhetedі. Әlemnің keңdіgі Согндал, Bіzdің Galaktikamen shamalas milliardtaғan galaktikalar бар. Al bіzdің galaktikaғa zhaқyn kөrshіles ekі галактика бар. Olardyң bіrіn- Үlken Bұlty Magellan, Magellan ekіnshіsіn Kіshі Bұlty ataydy Dep. Bіrіnshіsіnen zharyқ bіzge 169000 zhylda, ekіnshіsіnen 180,000 zhylda zhetedі.

Өtken ғasyrdyң 20 zhyldary Е. Хъбъл galaktikalardy pіshіnі boyynsha USH topқa bөlgen bolatyn:

1. Zhұldyzdardy спирала boyymen ornalasқan spiraldyқ galaktikalar;

2.Ellipsoid pіshіndes ellipistіk galaktikalar;

3.Belgіlі БЛП pіshіnі zhoқ bұrys galaktikalar.

Bіzdің Galaxy spiraldyқ galaktikalar қataryna zhatady.
Galaktikalardyң barlyғy да қozғalys үstіnde damidy, өzgeredі, өshedі, қaytadan Платен Bolado. Bұdan 15 милиарда zhyl bұryn Alem bolmaғan. Модерен петобой ғalamat Alem tyғyzdyғy sheksіz үlken, ал kөlemі sheksіz kіshі nүktedey ғana belgіsіz zattyң zharylysynan Платен bolғan. Әlemnің bastauynda tұrғan zharylysty astronomiyada "Үlken Zharylys" ataydy Dep.
Rasynda да, Модерен петобой Жан-zhaққa bytyray alshaқtap бар zhatқan galaktikalardy kerі қaray қayyra zhinaқtaytyn bolsaқ, olardyң 15 милиарда zhyldan keyіn БЛП nүktede tүyіsetіndіgіn Gylym dәleldep Otyr. Mіne, sondyқtan әlemnің negіzgі құrylymy - Galaktikalardyң zhasy 12-15000000000 zhyl aralyғyn құraydy. Galaktikalardaғy zhұldyzdardyң zhasy да bіrdey Emesa. Olardyң tsentrіne zhaқyn ornalasқan zhұldyzdar kәrі, ал shetkerі ornalasқan zhұldyzdar Zhas zhұldyzdar bolyp tabylady.
Bіzdің Galaktikanyң zhasy 12 млрд zhylday. Кун onyң спирала bұtaғynyң shetkergі aymaғynda ornalasқan. Kүnnің Платен bolғanyna 5 milliardtay zhyl Болдън. Onyң құramyndaғy elementterdің yadrolyқ otyndarynyң қory taғy Да 5-10000000000 zhylғa zhetedі.
Galaktikadaғy barlyқ zhұldyzdar onyң yadrosyn (tsentrіn) Aina қozғalady. Кун Galaxy tsentrіnen 25,000 zharyқ zhylynday қashyқtyқta ornalasқan. Ol Galaxy tsentrіn sekundyna 250 km zhyldamdyқpen 480000000 zhylda БЛП на задържане aynalyp shyғady. Bұl uaқyt aralyғyn БЛП galaktikalyқ zhyl deymіz.

Құs Жоли (Немес БАН әrіppen Galaxy) - құramyna кун zhүyesі zhane kөptegen zhұldyzdar enetіn Alyp aumaқty spiraldі галактика.

42. Zhұldyzdardyң tүsі, spektrі zhane spektrlіk klassifikatsiyasy.

Kyzғan metaldyң tүsі boyynsha onyң temperaturasy bolzhauғa bolatyny siyaқty, Жулдиз tүsі де onyң fotosferasyn, temperaturasyn kөrsetedі. Mysaly, bіzdің кун-димо zhұldyz.Kapella да оса tүstі Жулдиз, onyң темпове. 6000 K shamasynda.Temp. От 3500-4000 bolatyn zhұldyzdar қyzғylt tүstі (Алдебаран) .Қyzyl zhұldyzdardyң темпове. 3000 K.

Zhұldyzdardyң Tabigaty turaly maңyzdy mәlіmetterdі astronomdar olardyң spektrlerіn Taldau arқyly alady.Kөpshіlіk zhұldyzdardyң spektrlerі кун spektrі tәrіzdі zhұtu spektrі bolyp tabylady: үzdіksіz гама reңkіnde kүңgіrt syzyқtar bayқalady.

Zhұldyzdardyң БЛП-bіrіne ұқsas spektrlerі Zheti negіzgі spektrlіk klastarғa toptastyrylғan.Olar Латинска alfavitіnің БАН әrіpterіmen taңbalanady:

OBAFGKM

zhane tіzbekte retі boyynsha Soldan oңғa auysқanda Жулдиз tүsі kөgіldіrden (За KLAS) aққa (A клас), saryғa (G клас), қyzylғa (М клас) өzgeredі.Demek, оси baғytta klastan klasқa өtken Saiyn zhұldyzdyң temperaturasy kemidі.

Sonymen, spektrlіk klastar tіzbegі zhұldyzdardyң tүsterі променена temperaturalary ayyrmashylyғyn kөrsetedі.Әr клас іshіnde zhұldyzdar қosalқy taғy но той klasқa zhіkteledі.Mysalғy, F spektrlіk klasynda kelesі қosalқy klastar бар:

F0-F1-F2-F3-F4-F5-F6-F7-F8-F9

Zhұldyzdar БЛП-bіrіnen tүsіmen, zhaltyrauymen өzgeshelenedі. Телескоп arқyly zhүrgіzіletіn zertteuler bіrdey ekі zhұldyzdyң bolmaytynyn kөrsettі. Olardyң effektivtі temperaturaly 3000 K-50 000 Х aralyғynda zhatady, massalary zhүzdegen esege, radiuystary milliardtaғan esege deyіn өzgeshe Bolado.

Eң zharyқ zhұldyzdardy ertede (ertedegі гръцки астрономи Хипарх bіzdің dəuіrіmіzge deyіngі ғasyrda II) bіrіnshі zhұldyzdyқ schama ataғan Dep. Қarapayym kөzben aspanda 5000 zhұldyzdy kөruge, ал zhuyқ mөlsherde телескоп arқyly msilliardtaғan zhұldyzdy: zhartysyn oңtүstүk zharty парче, парче zhartysyn Солтустик zharty kөruge Bolado. Astronomiyada "Жулдиз keskіnіnің zharyқtalynuy" Degen ұғym ornyna zhaltyrau ұғymy қoldanylady.

Zhaltyrau azayғan Saiyn baқylau Zhasa mүmkіn bolatyn zhұldyzdar Сана beredі изкуство. Zhұldyzdy kartaғa 11 zhұldyzdyқ shamadan zharyқ barlyқ zhұldyzdar tүsіrіlgen.

Хипарх boyynsha zhұldyzdyң zharyқtylyғy əlsіz bolғan Saiyn onyң zhұldyzdyқ Shamas үlken депа Сана ұyғarylғan. XIX ғasyr ortasynda aғylshyn астрономи Норман Pogson zhұldyzdyқ shamalardyң Модерен петобой kezdegі shkalasyn ұsyndy: Scale БЛП zhұldyzdyқ shamaғa өzgergende zhұldyzdardyң zhaltyrauy Хипарх esepteuі siyaқty zhuyқ shamamen 2.5 esege өzgeredі. Zhұldyzdyқ shamanyң 5-ке өzgeruі zhұldyzdar zhaltyrauynyң 100 esege өzgeretіn kөrsetedі.

Bir zhұldyzdardyң kөp zhaltyrauy, ekіnshіlerіnің Ал zhaltyrauy Жулдиз zhayly naқty aқparat Bere almaydy. Өte zharyқ Жулдиз үlken zharқyrauғa ите bolyp, bіraқ өte alysta ornalasuy mүmkіn, sondyқtan zhұldyzdyқ Chamas га үlken Bolado. Zhұldyzdyң naқty zhaltyrauyn anyқtau абсолютна zhұldyzdyқ сама ұғymyn engіzedі. Bir zhұldyzdar kүshtі, ekіnshіlerі əlsіz zharқyraydy. Səule shyғarudyң қuatyn zharқyrau ataydy Dep. Zharқyrau- bұl zhұldyzdan 1 sekundta bөlіnetіn tolyқ енергия.

Zhұldyzdardyң zharқyrauyn zhұldyzdyң barlyқ baғyt boyynda shyғaratyn енергия aғynyn kөrsetedі, өlshem bіrlіgі J \ с Немес вата. Zharқyrauy өte zhoғary zhұldyzdar іshіnde Alyp zhұldyzdar zhəne асо Alyp zhұldyzdar Bolado. Alyp zhұldyzdardyң temperaturasy 3000 K-4000 K Olard Кизил alyptar ataydy Dep. Аса Alyp zhұldyzdar, mysaly, Бетелгейзе zharyқtyң eң қuatty kөzderіne zhatady. Zharқyrauy eң tөmen zhұldyzdardy ergezheylіler ataydy Dep. Zhұldyzdar Zherdegі belgіlі himiyalyқ elementterden tұrady, bіraқ protsenttіk қatysta zheңіl elementter sutegі променена basym хелий. Zhұldyzdardan spektrі boyynsha olardyң zharқyrauyn, zhұldyzғa deyіngі қashyқtyқty, temperaturasyn, өlshemіn, onyң atmosferasynyң himiyalyқ құramyn, osіnen Aynalov zhyldamdyғyn, ortaқ auyrlyқ tsentrі aynalasynda қozғalu erekshelіkterіn bіluge Bolado. Teleskopқa публикувал spektrlіk апарат zhұldyzdar zharқyrauyn tolқyn ұzyndyғy boyynsha гама zholaғyna tүsіrіp beredі. Spectrum boyynsha zhұldyzdan қanday tolқyndaғy енергия keletіn zhəne onyң temperaturasyn baғalauғa Bolado.

Spektrіne baylanysty zhұldyzdar spektrlіk klastarғa bөlіnedі. Zhұldyzdardyң naқtyraқ klassifikatsiyasyn Харвард klassifikatsiyasy ataydy Dep. Zhұldyzdyң tүsі onyң syrtқy қabattarynyң zhaқsy temperaturalyқ индикатор kөrsetkіshі bolyp tabylady. Ystyқ zhұldyzdar Kok tүstі, кун sekіldі zhұldyzdar необходимо tүstі, salқyn zhұldyzdar Кизил tүstі bolyp keledі. Жулдиз massasy- onyң bүkіl Омир Gmina Zolynia kөrsetedі.