КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Asteroidtar




Марс, Юпитер пени orbitalarynyң arasynda pіshіnі bұrys Aspan denelerі бар. Olar planetalardyң serіkterі Emesa zhane Kүndі Ain өz erkіnshe қozғalady. Bұl deneler asteroidtar ( "zhүldyzғa ұқsas") atalady Dep. Surette Olard zhұldyzdardan тек bayau oryn auystyruynan ғana azhyratuғa Bolado. Bіrіnshі asteroidty 1801zhyly 1 kaңtarda Италия астрономи Giuseppe Piatsa ashty. Ол тур kөterіluі променили eңkeyuі tәulіk іshіnde eleulі өzgeretіn zhұldyzdy baқylady. Nemіs matematigі Gaussүlken zharty osі и 2.77. б. bolatyn bұl astronomiyalyқ denenің orbitasyn eseptep tapta. Сатурн променена Yupiterdің arasynan планета Tabyldy депа eseptep, oғan eskіRimnің Tabys әkeletіn ayel құdayy Tsereranyң esіmі berіldі. 1802 zhyly astronomiyamen aynalysatyn nemіs dәrіgerі Olbers Tsereraғa zhaқyn полюси Жана asteroidtyashyp, Ones Pallas atady Dep. 1804 zhyly Yunoia 1807 zhyly Веста Tabyldy. Kіshkentay planetalardy Herschel grekshe "Жулдиз beynelі" Degen maғynany beretіn asteroidtar депа Athauda ұsyndy.

Модерен петобой kezde 12000-нан astam asteroidtar belgіlі. Bastapқy kezde құdaylardyң attarymen atalғan asteroidtarғa keyіn uly adamdardyң esіmderі berіldі. Астероид tabylғanda oғan ashylғan zhyly (mysaly 1937 DA) kөrsetіlgen belgi taғylady. Asteroidtyң orbitasy eseptelgen soң tұraқty брой zhane Ата berіledі.

Asteroidtar orbitalarynyң sheңberden өzgeshіlіғі AZ, sondyқtan asteroidtardyң kөpshіlіgі кун zhүyesіnің іshіne kіrmeydі.

Keybіr asteroidtardyң zharyқtylyғynyң periodty өzgeruі bұrys pіshіndі, betkі қabattarynyң tegіs Emesa ekenіn zhane өz osterіnen aynalatynyn kөrsetedі. Keybіr asteroidtardyң өz osіnen Aynalov периоди - bіrneshe saғatқa sozylsa, ал keybіrіnde ол tәulіkke zhetedі. Asteroidtardyң betkі қabattarynyң құramyndaғy үlken ayyrmashylyқ olardyң zharyқty shaғyldyru қabіletіmen anyқtalady: keybіr asteroidtardsch betіnen zharyқtyң shaғylu koeffitsientі бар bolғany 3%, ал keybіreuіnde ол 50% -ғa zhaқyndaydy. Asteroidtardyң betіnde planetalar serіkterіnің betіndegі tәrіzdі uaқ deneler soққylarynyң іzderі Болу Kerek. Asteroidtarda zhoқ атмосфера.



Модерен петобой kezde asteroidtar депа өlshemderі БЛП kilometrden kіshі bolmaytyn barlyқ denelerdі aytu қabyldanғan. Одан kіshі deneler meteoridter atalady Dep. Asteroidtardyң zhalpy Сана 30 -50 myң.

Kometalar [өңdeu]

Кун zhүyesіnің periferiyіnde shamamen 100000 AB қashyқtyқta Оорт bұltynda kometalar да shoғyrlanғan. Mұnday bұlt 100 млрд kometalar yadrosyna ите Болу mүmkіn. Planetalardyң, Kүnnің tіptі zhaқyn zhұldyzdardyң tartylys kүshterіnің әserіnen Кейд olardyң keybіreulerі кун zhүyesіnің іshіne kіrіp ketіp, Kүnge қaray қozғala bastaydy. Olardyң Aspan mehanikasynyң zaңyna baғynatyn қozғalystary өzderіne tәn әr tүrlі Bolado. Barlyқ planetalar Kүndі Ain БЛП baғytta dөңgelek орбита boyymen (TIK baғytta) shamamen БЛП zhazyқtyқta (ekliptikada) aynalady. Al kometalar tіke baғytta да, да yaғni қarsy baғytta өte sozylyңқy орбита (ekstsentrlі) boyymen ekliptikaғa әr tүrlі kөlbeu bұrysh Zhasa aynalady. Onyң қozғalys sipatynan құyryқty Жулдиз ekenіn ayyruғa Bolado.

Kometanyң negіzgі salmaғy onyң yadrosynda zhinaқtalғan. Ol ядро ​​kәdіmgі mұzdan, қatyp қalғan gazdardan, қatty bөlshekterden, kөmіr қyshқylynyң қospasy бар су mұzynan, ammiaktan zhane tozaңnan tұrady. Yadronyң ұzyndyғy bіrneshe ondaғan kilometrge zhetedі, ал salmaғy 1022 T-ғa deyіn Barada.

Kүnge zhaқyndaғan Saiyn кун sәulesіnің әserіnen муж erіp Bulan bastaydy Да газ tozaңdy yadronyң zhanynda bұlt Платен Bolado. Ol кун sәulesіn shaғyldyrady (кома) zhane қayta sәulelendіredі. Sondyұtan bіz kұyryқty zhұldyzdy қatty zharқyraytyn Дене tүrіnde kөremіz. Kometanyң soңynan кун sәulesіnің қysymynan әr uaқytta Kүnge қarsy baғyttalғan газ бин tozaңnan tұratyn bөlshekter іlesedі. Onyң ұzyndyғy zhүzdegen милиона kilometrden astam. Құyryқty Жулдиз massasynyң millionnan bөlіgіnen де БЛП AZ Shamas onyң kұyryғynda zhinaқtalғanyna қaramastan, ол-ин zharyқtyң 99%, Al 0.1% сърцевина - Eun ғana shyғarady. Mәsele mynada: ядро өte zhinaқy, onyң үstіne onyң shaғyldyru koeffitsientі tөmen (албедо).

Ұzak periodty құyryқty Жулдиз (orbitalyқ periodtary 200 zhyldan astam) eң Alys ornalasқan planetalardan myңdaғan ESE әrі shalғay aymaқtardan ұshyp keledі. Olardyң orbitalary ekliptikamen barlyқ mүmkіn bolatyn bұryshtar zhasaydy. Қysқa periodty құyryқty zhұldyzdar (200 periodtary zhyldan AZ) syrtқy planetalar aymaқtarynan ekliptikadan Alys Emesa orbitalar boyymen обиколка baғytta қozғalyp keledі.

Kometalardyң zharқyrauyn, қozғalys erekshelіkterіn zerttep zhane syrlaryn Asha otyryp Alem құrylysynyң құpiyasyn bіlemіz.

Bіrіnshі Ret 1986-1999 zhyldary kometalardyң yadrosy zertteldі. Халеевата kometasynyң yadrosyna zhіberіlgen сонда 600 km kashyқtyққa zhakyndady. Yadronyң өlshemі 8 х 13 km shamasynday, Кара tүstі, betіnde kraterler Болдън Jaunay құrylymy әr tүrlі.

Кун zhүyesіnің іshkі aymaғyna Engen Құyryқty Жулдиз uaқyt өtken Saiyn bіrte Кун bіrte zhyluynyң әserіnen ydyraydy да yadronyң газове planetaaralyқ gazғa aynalady, ал қatty bөlіkterі kөptegen ұsaқ meteorlyқ bөlshekterge bөlіnіp ketedі, Olar bіrte-bіrte құyryқty Жулдиз orbitasy boyymen zhalpaқ aғyn retіnde shashylady. Gers osynday aғynmen қiylysқanda ұsaқ bөlshekter 11 км / ите zhyldamdyқpen atmosferaғa kіredі де МОН қyzyp balқidy, sөytіp, bіrneshe км biіktіkte ұsaқ bөlshekterge zharylyp shashyrap ketedі. Olardyң tezheluі kezіnde bөlіnіp shyққan енергия auanyң zharkyrauyn arttyrady, osylaysha tүngі aspanda полюси bөlshektің zharyқ іzі kөrіnedі, bұl құbylysty meteorlar deydі. Ol zattyң zherge zhetken bөlshekterіn meteoritter ataydy Dep.

Meteoritter Gharysh denelerіnің үlgіlerі. Ona zertteu ғylymғa үlken үles қosady. Sondyқtan meteorittі kөrgen, такива tapқan әrbіr Адам ол zhөnіnde ғylymi oryndarғa habarlauy Kerek. Іrі meteoritter barlyқ planetalar променена olardyң serіkterіnің betkі қatty қabattaryna құlaғanda іz қaldyrady. Zherdev kөptegen іrі kraterler saқtalғan. Bіraқ uaқyt өtken Saiyn Ер atmosferasynyң әserlerі (VC, zhaңbyrlar) olardyң іzderіn zhasyrady. Zherge кун Saiyn ұsaқ meteoritter tүsіp zhatady. Gers betіne Gharysh keңіstіgіnen БЛП tәulіk іshіnde zhauatyn zattardyң tolyқ Massassi bіrneshe zhүz tonnaғa zhetedі (negіzіnen, өte kіshkene bөlshekter).

19. Aspan denelerіnің temperaturasy. Anyқtau әdіsterі.

Aspan denelerіnің temperaturasy, himiyalyқ құramy, magnittіk өrіsі, Согндал - ак olardyң қozғalystary zhөnіndegі mәlіmetter spektrlіk baқylaular arқyly alynady.

Zhұldyzdardyң tүsі boyynsha olardyң fotosferasyn, temperaturasyn anyқtauғa Bolado. Sәulenің Максимална tolқyn ұzyndyғy променена temperaturasy arasynda belgіlі Bailanys бар. Әr tүrlі zhұldyzdardyң sәule shyғaru върхове әr tүrlі tolқyn ұzyndyғyna keledі.Mysaly, кун - димо Жулдиз. Capella га оса tүstі Жулдиз, onyң температурата на Сай 6000K shamasynda. Temperaturasy 3500 - 4000 K bolatyn zhұldyzdar қyzғylt tүstі (Алдебаран). Кизил zhұldyzdardyң temperaturasy 3000 K - н zhuyқ. Модерен петобой kezde belgіlі zhұldyzdardyң eң suyқtarynyң temperaturasy 2000 K - NEN Ал. Mұnday zhұldyzdardy spektrdің infraқyzyl bөlіgіnde baқylauғa bolady.Kүnnen kөp ystyқ zhұldyzdar kөptep sanalady. Olarғa, mysaly, ак zhұldyzdar (Spica, Sirius, Vega) zhatady. Olardyң temperaturasy 10 Април - 2 * 10 4 K aralyғynda. Fotosferanyң temperaturasy 3 х 10 4-5 * 10 април bolatyn kөgіldіr - aқshyl zhұldyzdar sirek kezdesedі. Zhұldyzdar температура қoynauyndaғy 10 7 K -nen когото Emesa.

Gers tobyndaғy planetalardyң temperaturasy Merkuriyde atmosferanyң bolmauynan планета betіnің temperaturasy 600 0 kүndіzgі temperaturadan tүnde

-185 0 қa deyіn bіrden tүsedі. Sholpannyң betіndegі темпо-и onyң kүndіzgі Немес tүngі mezgіlіne қaramastan 500 0 C Bolado. Bұl қorғasynnyң balқu темп на sәykes keledі. Zherdің gidrosferasy zhyludy saқtaydy, Gers betіndegі kөteredі входяща температура (planetadaғy температура -89 0 C - 58 0 С тен қa deyіn) tіrі organizmderge қolayly zhaғday tuғyzady. Marstyң atmosferasy Sholpandaғy tәrіzdі, negіzіnen, kөmіrқyshқyl gazynan tұrady. Planetanyң betkі temperaturasy -120 0 тен 15 0 C қa deyіn өzgeredі.

Alyp ғalamsharlar. Юпитер е гер, Kүnnen alynғan energiyamen ғana zhylynatyn Bolsa, onyң bettіk temperaturasy 100K - н ғana teң Болар edі, ал өlsheuler nәtizhesі 140 K kөrsetіp Otyr. Diametrі 25,000 км bolatyn Yupiterdің yadrosy Temir променили Tastan tұrady zhane tsentrіn degі температура от 23 000 К. Saturndy кун sәulesі Germain salytyrғanda 90 ESE әlsіz zhylytady. Sondyқtan onyң ortasha temperaturasy - 150 0 С. XX ғasyrdyң ortasynda өlshengen zhoғarғy bұlttardaғy shamamen -170 0. Saturnnyң yadrosyna zhaқyn zherdegі на г-н zhoғary, ал қysymy әzheptәuіr Болу yқtimal. Уранът daғy температура ortasha на 60K shamasynda. Нептун өte salқyn, bіraқ belsendі. Planetanyң atmosferasynyң ortasha temperaturasy - 220 0 S.Ol Юпитер, Сатурн променена tәrіzdі onyң Kүnnen alғan zhyluynan kөbіrek.

20. Ғalamnyң құryluy turaly kөzқarastardyң дама. Кун zhүyesіnің kinematikasy.

Ғalam - Aluan tүrlі formada bolatyn әrі ұdayy өzgerіp otyratyn keңіstіk пени uaқyt boyynsha shetі де, shegі zhoқ bүkіl dүnie. Ғalamdy zertteumen tіkeley shұғyldanatyn Gylym - астрономията. Ғalamnyң turaly ұғymnyң дама bіrneshe kezeңge bөlіnedі. Ғalamnyң sheksіzdіgі turaly alғashқy pіkіr ezhelgі dәuіrdegі гръцки ғalymy Geraklittің eңbekterіnde kezdesedі. Ol Ғalam Mangilik, Aspan denelerіn құraytyn въпрос zhaңadan zhasalmaydy tұzhyrymdaғan Dep. Geraklittің kөzқarasyn Демокрит, Епикур, Лукреций zhane Одан әrі damytқan. Одан keyіnge dәuіrlerde Zherdің топка tәrіzdі ekenіn zhane Aspan shyraқtarynyң БЛП-bіrіnen alshaқtyғyn anyқtauғa baylanysty zertteuler zhүrgіzіlgen. Geraklittің kөzқarasyn Демокрит, Епикур, Лукреций zhane Одан әrі damytқan. Одан keyіngі dәuіrlerde Zherdің топка tәrіzdі ekenіn zhane Aspan shyraқtarynyң БЛП-bіrіnen alshaқtylyғyn anyқtauғa baylanysty zertteuler (Питагор, Аристотел, Ератостен) zhүrgіzіlgen. Zherdің топка tәrіzdіlіgі turaly tүsіnіkke sүyenіp, гръцки философи Philolaus (b.z.b. 5 ғ.) Zhane гръцки астрономи Аристарх от Самос (4-3 b.z.b. ғ-ЗУБ) Zherdің қozғalatyndyғy zhөnіnde zhoramal zhasaғan. Bіraқ shіrkeu променена dіn үstem bolғan dәuіrde mұnday ozyқ oylar Koldau Tappan, Bergen kөmeskіlenіp қala. Птолемей negіzіn қalaғan dүnienің geotsentrlіk zhүyesі shіrkeudің қoldauymen Қayta өrkendeu dәuіrіne deyіn үstemdіk etken. N.Koperniktің "Aspan sferasynyң aynalysy turaly" Ата kіtaby kosmogoniyada ғyl.-zertteuge Йол ashty. Zherdі Aspan denelerіnің bіrі депа sanaғan Koperniktің pіkіrіn J. Brunoodan әrі damytyp, zhұldyzdar alemi sheksіz Degen tұzhyrymғa keldі. Коперник қalyptastyrғan dүnienің geliotsentrlіk zhүyesі Ғalam turaly ғylymnyң negіzіne aynaldy. Bіz mekendegen де Gers, basқa planetalar, құyryқty zhұldyzdar променена meteorlyқ deneler tәrіzdі, кун zhүyesіnің құramyna enedі. Кун zhүyesіnің диам. 10 млрд. Км дей. Bұl қashyқtyқty zharyқ 10 saғ-қa zhuyқ uaқytta zhүrіp өtedі.

20-ғ dyң 30 zhyldarynyң soңyndaғy zertteulerdің (V.Ya.Struve, F.V.Bessel, T.Genderson) nәtizhesіnde Ғalam zhөnіndegі adamzat bіlіmіnің shegі keңeye tүstі. Galaktikany (Құs Жоли) zertteuge baylanysty zhұmystar keңіnen zhүrgіzіldі. Sөytіp, кун zhүyesіnің өzі Galaktikanyң құramyna enetіnі dәleldendі. Galaktikanyң mөlsherі променена құrylysy dәlіrek anyқtaldy. Bұl асо kүrdelі zhүyenің диам. shamamen 30 myң PC-ке (100 shamamen myң zharyқ zhyly) zhuyқ. Keyіnіrek Ғalam keңіstіgіnde bіzdіңGalaktika tәrіzdes milliondaғan basқa да galaktikalardyң бар ekendіgі anyқtaldy. Zerttelgen galaktikalar zhiyny Metagalaxy atalady Dep. Astronomiyaaspaptardyң kөmegіmen Metagalaktikanyң bіrneshe млрд. PC қashyқtyқtaғy keybіr bөlіkterіn baқylauғa Bolado. 1963w bұdan да Alys қashyқtyқtaғy kvazarlar ashyldy. Ғ-nyң zerttelgen bөlіgіnің shekteulіgі keңіstіktің sheksіzdіgі turaly ideyaғa eshқanday қayshy kelmeydі. Өytkenі Модерен петобой NAT. kөzқaras boyynsha KEZ kelgen naқty не bolzhaldy zhүyenің alatyn kөlemі оса zhүyege қatysty әr tүrlі zhyldamdyқpen қozғalatyn baқylaushylar ushin bіrdey bolmaydy.

20-ғ dyң 70 zhyldarynda әr tүrlі elderdegі astronomdardyң ұzhymdyқ eңbekterіnің nәtizhesіnde Metagalaktikanyң mynaday maңyzdy қasietterі anyқtaldy:

1. Galaktikalar Metagalaktikada bіrқalypty taralmaғan; olardyң kөpshіlіgі galaktikalar shoғyrlary променена toptaryna zhinaқtalғan;

2. Galaktikalar БЛП-bіrіnen, zhuyқ shamamen, ornalasu қashyқtyғyna proportsional bolyp қashyқtaydy (Cape., Bir-той bіrіnen млн. PC қashyқtyқtaғy galaktikalar 600 км / ите zhyldamdyқpen қashyқtaydy). Bұl ұlғayu, доплер printsipіne sәykes, galaktikalar spektrіndegі spektrlіk syzyқtardyң Кизил yғysuy retіnde bayқalady. Mұnday Alyp құbylys, kөbіnese Ғalamnyң ұlғayuy atalady депа;

3. Ғ-nyң bіz ornalasқan bөlіgі millimetrlіk radiotolқyndar diapazonyndaғy radiosәulemen bіrқalypty toltyrylғan.

Onda radiosәulenің tyғyzdyғy-опитен раса 3 За повторно teң абсолютна Кара denenің sәulesіne sәykes keledі. Bұl sәule реликва sәule atalady Dep. Relic sәule, өtken erte dәuіrdegі Metagalaktikanyң Платен Болу bastamasyna baylanysty sәule shyғaru protsesіnің қaldyғy zhoramaldanady Dep. 20-ғ dyң ortasyna deyіn Ғ-nyң bіzge baқylanatyn bөlіgіndegі zattyң basym bөlіgі zhұldyzdarғa, ал onyң Ал ғana bөlіgі zhұldyzaralyқ zattarғa, planetalar променена құyryқty zhұldyzdarғa shoғyrlanғan депа ұyғarylyp keldі. Alajd galaktikalardaғy galaktikalar yadrolarynyң belsendі ortalyқ retіndegі rөlі tұzhyrymdalғan soң zhane kvazarlar ashylғannan keyіn, ғalamda Massassi zhұldyzdardyң massasynan, eң kіshі degende млн. Ese artyқ deneler bolatyny anyқtaldy.

Ғylymғa belgіlі Metagalaxy tarihy Galaxy, да, да Жулдиз zhoқ kezde, ол zattar tyғyz асо, асо ystyқ kүyde bolғan uaқytta shamamen 15 милиарда zhyl bұryn bastalғan.

Ball tәrіzdі shoғyrlardaғy eң kәrі zhұldyzdardyң himiyalyқ құramy bіzdің әlemge 13-15000000000 zhyl bolғanyn kөrsettі. Aspan denelerі променена olardyң zhүyelerіnің evolyutsiyalyқ өzgerіsіne tұraқsyz құbylystar zhane zharylys protsesterі negіzgі sebepshі bolғan. Bұdan 15 милиарда zhylday bұryn bolғan alapat zharylys bіzdің әlemdі zhasady.

21. кун zhүyesіnің tүbegeylі әrekettesuі.

Кун atmosferasyndaғy болница Emesa құrylymdardyң zhiyntyғy (daқtar, alaular, protuberanetster (кун zhaldary) от alystar zhane basқalar) кун әrekettіlіgі atalaldy Dep. Mәselen, кун daқtary ylғi фотосферата alaularymen baylanysty от alystar променена protuberanetster kөp zhaғdaylarda "ұyytқyғan" фотосферата үstіnde құrylady zhane t.s.s Kүndegі daқtar, alaular от alystar, protuberanetster zhane кун әrekettіlіgіnің basқa да kөrіnіsterі baқylanatyn aymaқtar ә р д а т д т и с г м ар т и қ atalady Dep. Әrekettіlіk ortalyқtary фотосферата astynda қanday га БЛП tereңdіgіnde Платен bolyp, bіrneshe қabatty sәkі tүrіnde кун tәzhіne deyіn kөterіledі. Әrekettіlіk ortalyқtarynyң әr deңgeyіn БЛП - bіrіmen baylanystyrushy - өrіsі магнит.

Tech daқtardyң Платен bolulary ғana Emesa, sonymen қatar кун әrekettіlіgіnің де tolyғymen alғanda 11 - zhyldyқ қaytalamalyғy бар. Кун әreketіnің върхове zhyldary Kүnde әrekettіlіk ortalyқtary мол Bolado (ұyytқaғan кун) .Minimum zhyldary әrekettіlіk ortalyқtary Ал (tynysh кун) Bolado. Кун әrekettіlіgіnің soңғy върхове erekshe bolyp өttі.Ol zhoғary әrekettіlіgіmen zhane ұzaқtyғymen (1989-1992 zhyldarғa sozylғan) erekshelenedі.

22.Zhұldyzdar fizikasy.

Жулдиз - "tұraқty Жулдиз" Dep тези atalady, salmaғy erekshe auyr, өzіnen tұraқty zharyқ shyғaratyn, "өrtengen" - termoyadrolyқ реакция zhasaytyn, plazmalyқ газ kүydegі Aspan denesі.

Казахски tіlіnde Жулдиз sozi keң zhane катран maғynada қoldanylady. Keң maғynada ол кун, ах, стълбове basқa barlyқ Aspan denelerіn bіrdey Ait beredі. Mars един Шолпан да, да Zhi құyyryқty Жулдиз Жулдиз tіlmen esepteledі.

Astronomdar zhұldyzdardyң spektrіn, zharyқ shamasyn, keңіstіktegі қozғalysyn өlsheu arқyly onyң salmaғyn, zhasyn, құramyndaғy метал mөlsherіn, zhane basқa да қasietterіn танин. Zhұldyzdyң zhalpy sapasy onyң өzgerіsі променена keyіngі taғdyrynyң maңyzdy kөrsetkіshі.

Zhұldyzdar negіzіnen sutegіnі negіz etken kүyde Платен Bolado zhane Хелий променена Ал mөlsherde auyr elementterdің syғyluynan құralady. Өzegіnde zhetkіlіktі tyғyzdyқ Bolsa, keybіr sutegі termoyadrolyқ реакция barysynda tұraқty tүrde geliyge aynalady.

Zhұldyzdyң өzegіndegі sutegі Otynia tausylsa salmaғy кун salmaғynyң 0.5 esesіnen когото bolmasa, ол Фондация өsіp Alyp Кизил zhұldyzғa aynalady. Keybіr zhaғdayda onyң өzegіnde tіptі де auyr atomdar otynғa aynalyp қayta Жан bastauy mүmkіn. Mұnday zhұldyzdar aқyry yқshamdalyp, ғaryshtaғy materiyalyқ пари aynalady, basқalarғa қosylady, Немес Жана elementter Платен Болу satysyna өtedі.

Zhұldyzdar ғaryshқa bіrkelkі shashylғan Emesa. Olardyң kөbі tartylys kүsh әserіnde ұyysyp ekіden kөpқosarzhұldyzdarғa bіrіkse, tіptі Nexe млрд zhұldyzdar toptasyp Alyp үyіrzhұldyzdarғa aynalady. Ekі zhұldyzdyң orbitasy Olard zhaқyndatқanda olardaғy өzgerіs tezdeydі.

Zhұldyzdar Сана

Astronomdar ғaryshtaғy zhұldyzdar Сана turaly mөlsherі әrқily. AҚSH астрономи Карл Сейгън өzіnің "Trlionnyң trliony" kіtabynda mynaday zhoramal aytady "ғalamda trlion галактика бар Әr galaktikada trlion Жулдиз бар.".

AҚSH астрономи Чарли Конрой қatarlylar galaktikalar анализ spektrіne zhasaғannan keyіngі zhoramaly boyynsha ғalamda shamamen 3x10 23 Жулдиз бар

Parametrі zhane өlshem bіrlіgі

Zhұldyzdardyң negіzgі sipattamalary - olardyң Massassi радиуси zhane zharқyrauy. Bұl shamalar, kөbіnese Kүnnің Massassi радиуси zhane zharқyrauynyң үlesterіmen salystyra өlshenedі. Zhұldyzdar parametrі kөbіnese SI bіrlіgі arқyly өrnekteledі. Кейд bіrlіgі CGS (сантиметър-грам-секунда) де қoldanylady. Negіzgі parametrlerden basқa effektivtіk температура spektrlіk клас absolyuttіk zhұldyzdyқ Шама tүrlі-tүstіlіk kөrsetkіshі tәrіzdі tuyndy parametrler де қoldanylady.

Кун Massassi: Килограм [27]
Кун zharyғy: W [27]
Кун радиуси: Meter [28]

Eң ұzyn қashyқtyқ, mysaly Alyp zhұldyzdardyң радиуси Немес қosarzhұldyzdyң ұzyn zharty өsі kөbіnese astronomiyalyқ bіrlіkpen өlshenedі. Astronomiyalyқ Бирлик degenіmіz Ер топки променили kүnnің araқashyқtyғy. Ol shamamen 150 000 000км, Немес 93000000 aғylshyn milі.

Zhұldyzdardyң қasietі

Zhұldyzdyң barlyқ erekshelіgіn onyң әu bastaғy Massassi belgіleydі. Onyң negіzgі қasietterі bolғan zharқyrauy, үlken kshіlіgі, өzgerіsі, zhasy, taғdyry degender onyң massasyna baylanysty Bolado.