КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Aspan sferasy




Робот в групата. (4 XS.)

Perevіr себе си:

Ø Chomu изглежда Scho odyag viyav іndivіdualnostі?

Ø Як в odyazі аз viyavlyayutsya моден стил?

Ø Yakimi Je etiketnі правила odyazі?

Domashnє zavdannya

Zavdannya 1:

Rozdivіtsya malyunok іz Изображенията traditsіynogo ukraїns които vbrannya че Suchasnyj. Scho в odyazі zmіnilosya и Scho lishilosya nezmіnnim?

Zavdannya 2:
Rozdivіtsya malyunok іz Изображенията traditsіynih kostyumіv rіznih narodіv. SSMSC метод osoblivostі на Zhittya Tsikh narodіv vtіlenі в костюми? Chomu на вашия Dumka, traditsіyny odyag Велма tsіkavit іstorikіv?

Zavdannya 3:
Namalyuyte svoє ulyublene vbrannya. Poyasnіt, означаваме vono можете да се насладите.

Zhұldyzdardyң, planetalardyң, TB Aspan denelerіnің ornalasu oryndaryn anyқtau zhane өlsheu siyaқty praktikalyқ mәselelerdі Sesa ushin astronomiyada Aspan sferasy Degen ұғym koldanylady. Aspan sferasy радиус anyқtalmaғan zhoramal сфера. Aspan shyraқtary, әrturlі қashyқtyқta bolғandyқtan, onyқ betіne baқylaushy belgіlі БЛП uaңytta өzі ornalasқan orynnan kәretіn bukіl Aspan shyraқtary proektsiyalaiady.
Aspan sferasynyң ortalyқ nүktesі, өdette, Ер Ер tsentrі Немес betіndegі baқylaushy tұrғan orynmen (baқylaushy kөzіmen) sәykestendіrіledі. Aspan sferasynda тек bұryshtyқ өlsheuler ғana karastyrylady. Bұryshtyқ қashyңtyқ депа sferadaғy ekі nүktenің arasyndaғy doғamen өlshenetіn қashyқtyқty Немес oғan sәykes Ortalyk bұrysh shamasyn aytady. Yaғni, bұl -baқylaushy kөzіmen қaraғandaғy (Aspan sferasynyң ortalyқ nүktesіnen) оса ekі nүktege taraytyn sәulelerdіңarasyndaғy bұrysh. Eske tүsіrsek, bұl принцип география pәnіnde де қoldanylady: endіk пени boylyқ -zher топки oryndarynyң bұryshtyқ mәnde berіlgen geografiyalyk koordinatalary. Aspan sferasy turaly ұғym adamzat tarihynda өte ertede Платен bolғan. Sebebі Aspan adamғa Ер betіn kөmkergen өte үlken kүmbez tәrіzdі bolyp kәrіnedі. Ezhelgі dүnietanym boyynsha, bүkіl Alem betіnde kozғalmaytyn shyraқtar (Ai, кун, planetalar, zhұldyzdar) ornalasқan Moldir sferalardan құralғan. "Aspan" sөzіnің өzі kәne үndі tіlіnde "Tastan zhasalғan kүmbez" Degen ұғymdy bіldіredі. Турки halyktarynyң ezhelgі ұғymy boyynsha, Aspan (Кок) Zheti Немес toғyz қabattan tұrady. Olard dәrezhelerіne sәykes tәңіrler mekendeydі. Astronomiyanyң дама mұnday tүsіnіktің қate ekenіn dәleldep berdі, әytse де yңғayly bolғandyқtan, "Aspan sferasy" Degen ұғym kazіrgі astronomiyada keңіnen қoldanylady. Erte zamanda Aspan sferasy aynalady депа eseptelse, bіz onyң aynalysy Zherdің өz osіn aynaluynan Платен bolatyn kөrіnerlіk құbylys ekenіn zhaksy bіlemіz. Gers топки batystan shyғyska накаже aynalatyndyқtan, Aspan bіzge shyғystan batyska қaray aynalatyn bolyp kәrіnedі. Osydan Aspan shyraқtarynyң shyғystan tuyp, batystan Бату tuyndaydy.Aspan sferasynyң negіzgі elementterі. Зенит (Z) nүktesі bakylaushynyң dәl tөbesіnde, Надир ал (Z) - sferanyң қarama-қarsy nүktesіnde ornalaskan. Осите ekі nүktenі қosatyn tүzu вертикална syzyқ Немес TIK syzyқ, oғan перпендикулярна әrі Aspan sferasynyң ortalyқ nүktesі arқyly өtetіn zhazyқtyқ matematikalyқ Немес naқty kөkzhiek zhazyқtyғy atalady Dep. Ol Aspan sferasyn қiyp, үlken dөңgelek (tsentrі Aspan sferasynyң tsentrіmen sәykes keletіn sheңber maғynasynda) - naқty kөkzhiek (Немес Джай ғana kөkzhiek) tүzedі. Kөkzhiek Aspan sferasyn kәrіnetіn zhane kәrіnbeytіn ekі bөlіkke bөledі. Zenitten M Shyrak arkyly nadirge deyіn өtetіn үlken dөңgelek shyraқ vertikalі atalady Dep. Aspan sferasyzhәne shyraқtardyң tәulіktіk aynalysy dіrnie osіnің tөңіregіnde өtedі. Gers өlshemі zhұldyzdarғa deyіngі қashyқtyқpen salystyrғanda өte kіshі bolғandyқtan, іs zhүzіnde dүnie osі Ер betіndegі KEZ kelgen oryn ushin Gers osіne паралелно Bolado. Dүnie osіnің Aspan Aspan sferasymen қiylysatyn nүktelerі sferasynyң aynalysyna katyspaydy. Sondyқtan да Olar нацупена polyusterі atalady Dep. Tөңіregіnde Aspan sferasynyң aynalysy (sferanyң ortalyқ nүktesіnde ornalaskan bakylaushy ushin) saғat tіlіn Aynalov baғytyna kerі bolatyn полюс dүnienің Солтустик polyusі, oғan Карс dүnienің South Pole polyusі atalady Dep. Dүnienі Солтустик polyusі maңynda (1 ° Говорими zhuyқ қashyқtyқta) Temіrқazyқ zhuldyzy ornalasқan. Зенит zhane dүnie osі arқyly өtetіn zhazyқtyқ Aspan meridianynyң zhazyқtyғy, ал onyң Aspan sferasymen қiylysқan kezіnde Платен bolatyn үlken dөңgelek Aspan меридиани bolyp tabylady. Aspan меридиани aspannyң tәulіktіk aynalysyna қatyspaydy да, kөkzhiekpen ekі nүktede қiylysady, Olar - kөkzhiektің Южна (S) zhane Солтустик (N) nүktelerі. Matematikalyқ kөkzhiek zhane Aspan меридиани zhazyktyktarynyң kiylysuynda Платен bolatyn tүzu taltүstіk syzyқ atalady Dep. Onyң sebebі, Тал tүste tіgіnen koyylғan baғannyң keleңkesі оса tүzu boyymen baғyttalady. Gers betіnің KEZ kelgen nүktesіnde naktam Южен Солтустик baғytty оса taltүstіk syzyk baғyty beredі. Sondyktan ол Ер betіnde dұrys baғdarlanu ushin өte kazhet baғyt bolyp tabylady. Aspanda onyң kyzmetіn Aspan меридиани atkarady.Aspan sferasynyң Ortalyk nүktesі arқyly өtetіn zhane dүnie osіmen TIK bұrysh zhasaytyn zhazyқtyқ Aspan ekvatorynyң zhazyқtyғy atalady Dep. Gers ekvatoryna успоредни baғyttalғan bұl zhazyқtyқ Aspan sferasymen kiylyskanda Платен bolatyn үlken dөңgelek Aspan екватор atalady Dep. Aspan Aspan екватор sferasyn Южна zhane Солтустик ekі zharty sharғa bөledі zhane kөkzhiekpen ekі nүktede - Shygys (E) zhane Батис (W) nuktelerіnde қiylysady. Dүnie polyusterі zhane shyraқ arқyly өtetіn үlken dөңgelek shyraқtyң eңіstіk dөңgelegі atalady Dep. КЕЦ kelgen shyraқ Aspan sferasynyң tәulіktіk aynalysyna қatysa otyryp, tәulіktіk паралелни депа atalatyң kіshі dөңgelekter boyymen kozғalady. Bұl zhayt zhylzhymaytynday etіp bekіtіlgen fotoapparatpen tүsіrіlgen tүngі aspannyң suretіnen ayқyn kәrіnedі.
Еклиптиката - Kүnnің Зодиак shoқ zhuldyzdary boyymen zhyldyқ kozғalysy atқarylatyn үlken dөңgelek. Kүnnің еклиптиката boyymen kozғaluy Zherdің Kүndі aynaluynan tuyndaydy. Еклиптиката zhazyқtyғy Aspan ekvatorynyң zhazyқtyғyna д = 23 ° 26 'bұrysh Zhasa ornalaskan. Кун sharyғynyң ortalyқ nүktesі Aspan ekvatoryn zhylyna ekі PET - 21 nauryz Бен 23 kyrkүyek maңynda қiyp өtedі. Bұl nүkteler kөktemgі zhane kuzgі кун променена tүnnің teңelu nuktelerі atalady Dep. Kөktemgі кун променена tүnnің teңelu nүktesі (Ύ - Toқty shoқzhұldyzynyң taңbasymen belgіlenedі) arқyly кун Aspan sferasynyң Южна zharty sharynan Солтустик zharty Sharyn, ал kүzgі кун променена tүnnің teңelu nүktesі -Tarazyshoқzhұldyzynyң taңbasymen belgіlenedі) arkyly kerі baғytta өtedі.
Кун променена tүnnің teңelu nүktelerіne 90 ° құraytyn Kүnnің Tokyrau nүktelerі ornalasady.Zhazғy kүnnің toқyrau nүktesіTorpak пени Egіzder shoқzhұldyzdarynyң shekarasynda, Shayannyң Зодиак taңbasymen ᵑ belgіlenedі. Қysқy kүnnің toқyrau ntsktesі Mergen shoқzhұldyzynda, Eshkіmүyіzdің (Ұғylaқ) taңbasymen belgіlenedі. Negіzgі zhazyқtyқtar променена үlken dөңgelekter Aspan koordinatalaryn engіzude қoldanylady.



Aspan koordinatalarynyң zhүyelerі

Gers betіndegі KEZ kelgen nүktenің Орна - endіk zhane boylyқ (е zhane X) geografiyalyқ koordinatalardyң kөmegіmen anyқtalatyny belgіlі. Koordinatalary Aspan Aspan Aspan denelerіnің sferasynda ornalasuyn anyқtaydy.
Aspan koordinatalary geografiyalyқ koordinatalarғa ұқsas, bіraқ astronomdar geograftarғa қaraғanda әrtүrlі zertteu mәselelerіne baylanysty Aspan koordinatalarynyң bіrneshe zhүyesіn қoldanady. Solardyң ekeuіmen tanysayyқ.
Koordinatalardyң kөkzhiektіk zhүyesі. Zhұldyzdardyң kөkzhiekke zhane dүnie bұryshtaryna katysty kәrіnerlіk ornalasuyn қarastyrsaқ, Фондация koordinatalardyң kөkzhiektіk zhүyesіn алуминий yңғayly. Bұl zhүyedegі negіzgі zhazyқtyқ -matematikalyқ kөkzhiek zhazyқtyғy. Aspan shyraғynyң Орна ekі bұryshpen anyқtalady, onyң bіrі - kөkzhiek syzyғy boyymen өlshenetіn shyraқ vertikalіne deyіngі bұrysh - азимут (A). Bұl bұrysh astronomiyada, әdette, oңtүstіknүkteden batysқa қaray, ал geografiyada Солтустик nүkteden shyғysқa қaray eseptelіnedі. Ekіnshіsі -vertikal boyymen өlshenetіn shyraқtyң kөkzhiekten bұryshtyқ қashyқtyғy- shyraқ biіktіgі (һ).
Shyraқ biіktіgіnің mәnі -tan -90 ° до + 90 ° -қa deyіn Bolado. Bұrysh өlshegіsh құral kөmegіmen (mysaly, теодолит) Aspan denesіnің kөkzhiektіk koordinatalaryn anyқtau оп oңay.Bіrak bұl koordinatalar zhүyesіn koldanu kezіnde tuyndaytyn қolaysyz zhaғdaylar Да бар. Sebebі Aspan denelerіnің kekzhiektіk koordinatalarynyң mәnі uaқyt пени baқylaushynyң tұrғan ornyna baylanysty. Mұnday koordinatalardy zhұldyzdyқ kartalar променена atlastarda қoldanu mүmkіn Emesa. Kөkzhiektіk koordinatalar shyraқtardyң aspanda belgіlі БЛП oryn променена uaқyttaғy ornalasuyn anyқtaydy. Koordinatalardyң ekvatorlyқ zhүyesі. Aspan sferasynyң kerіnerlіk aynalysta bolatynyn bіldіk, әrі zhұldyzdardyң ondaғy oryndary өzgermeydі. Sondyқtan добавка bіrge қozғalatyn koordinatalar zhүyesіn қoldanu yңғayly. Ol - ekvatorlyқ koordinatalar zhүyesі. Onyң negіzgі zhazyқtyғy - Aspan ekvatorynyң zhazyқtyғy. Gers betіndegі geografiyalyқ endіk siyakty, Aspan Aspan shyraғynyң ekvatorynan bұryshtyқ қashyқtyғyn kersetetіn координира eңіstіk депа atalady да, делта әrpіmen belgіlenedі. Ol eңіstіk deңgelegі boyymen өlshenetіn doғa үzyndyғyna teң. Eңіstіktіn, Aspan sferasynyң Солтустик zharty sharynda taңbasy "oң" mәnі 0 ден + 90 ° -қa deyіn, ал Южна zharty парче - "terіs" бърлогата 0 -9 0 қa deyіn. Ekvatorlyқ zhүyede қoldanylatyn ekіnshі координира geografiyalyқ boylyқka ұksas. Ol тур kөterіlu депа atalady да, но әrpіmen belgіlenedі. Tour kөterіlu koordinatasynyң mәnі Aspan ekvatorynyң boyymen kөktemgі кун променена tүnnің teңelu nүktesіnen shyraқtyқ eңіstің dөңgelegіne deyіn Aspan sferasynyң Aynalov baғytyna Karama-Карс baғytta өlshenedі. Sondyқtan да zhұldyzdardyң kөkzhiekten shyғu kezegі olardyң турне kөterіlu mәnderіnің өsu retіmen Bolado. Tour kөterіludің mәnі gradustyқ (0 ° DAY 360 қa deyіn) zhane saғattyқ (0 ден 24 saғatқa deyіn) bіrlіktermen өlshenedі. Осите bіrlіkterdің araқatynasyn anyқtau 24 коли = 360 ° ekenіne negіzdeledі. Демеке, saғ 1 = 15 °; М = 1 15 '; 1 = 15 ";. 1 ° = 4 мин 1 '= 4 Zhұldyzdardyң ekvatorlyk koordinatalarynyң mәnderі bakylaushyғa katysty Emesa, әrі ұzaқ uakyt Boyi өzgermeydі Osylar boyynsha Olar Aspan kartalarynda ornalastyrylady zhane katalogtarda tіrkeledі ..

Aspan koordinatalarynyң zhүyelerі

Koordinatalary Aspan Aspan Aspan denelerіnің sferasynda ornalasuyn anyқtaydy.

Koordinatalardyң kөkzhiektіk zhүyesі. Zhұldyzdardyң kөkzhiekke zhane dүnie bұryshtaryna қatysty kөrіnerlіk ornalasuyn қarastyratynbolsaқ, Фондация koordinatalardyң kөkzhiektіk zhүyesіn алуминий yңғayly.Bұl zhүyedegі negіzgі zhazyқtyқ-matematikalyқ kөkzhiek zhazyқtyғy.Aspan shyraғynyң Орна ekі bұryshpen anyқtalady, onyң bіrі kөkzhiek syzyғy boyymenөlshenetіn shyraқ vertikalyna deyіngі bұrysh-azimut.Bұl bұrysh astronomiyada, әdette Южна nүkteden batysқa қaray, ал geografiyada Солтустик nүkteden shyғysқa қaray eseptelіnedі.Ekіnshіsі вертикална boyymen eseptelіnetіn shyraқtyң kөkzhiekten bұryshtyқ қashyқtyғy- shyraқ biіktіgі.

Koordinatalardyң ekvatorlyқ zhүyesі.Aspan sferasy kөrіnerlіk aynalysta bolatynyn bіldіk, әrі zhұldyzdardyң ondaғy oryndary өzgermeydі.Sondyқtan да добавите-bіrge қozғalatyn koordinatalar zhүyesіn қoldanu yңғayly.Ol- ekvatorlyқ koordinatalar zhүyesі.

Onyң negіzgі zhazyқtyғy-Aspan ekvatorynyң zhazyқtyғy.Zher betіndegі geografiyalyқ endіk siyaқty Aspan Aspan shyraғynyң ekvatorynan bұryshtyқ қashyқtyғyn kөrsetetіn координира eңіstіk депа atalady.Ol eңіstіk dөңgelegі boyymen өlshenetіn doғa ұzyndyғyna teң.

№4 Uaқyt - өlshemder zhүyesіnің oқiғalardy retteu, olardyң ұzaқtyғyn zhane aralaryndaғy intervaldaryn sipattauda, zhane nәrselerdің қozғalysyn sipattauda paydalanatyn maңyzdy mүshesі. Uaқyt митология, философия zhane ғylymnyң әr Салата paydalanu ushin қarama-қayshylysyz sipattau, zertteu Ниса bolyp, Talai Talai-uly ғalymdardy өmіrge әkelgen. Uaқyt - oқiғanyң ұzaқtyғy zhane tіzbektіlіgіn sipattaytyn fizikanyң negіzgі tүsіnіkterіnің bіrі.

Физика променена basқa ғylymdarda uaқyt іrgelі өlshem bolyp tabylady, yaғni ол basқa өlshemder arқyly өrnektelmeydі, sebebі basқalary - zhyldamdyқ, kүsh, қuat siyaқty өzderі іrgelі өlshemdermen өrnekteledі (atap aytқanda bұl zhaғdayda - uaқyt, әrі keңіstіk депа atalatyn kelesі іrgelі өlshemdermen). Ғylymda kerektіgі, әrі mүmkіndіgі - өlshem ushin paydalanatyn zhane taңdalynyp alynғan өlshem bіrlіgі бар uaқyt - operatsiyalyқ anyқtamasy қoldanylady. Filosoftar arasynda ekі tүrlі uaқytқa Degen kөzқaras бар. Bіrіnshіsіne sәykes uaқyt - ғalam құrylymynyң іrgelі bөlіgі, oқiғalardyң қatar-қatar zhүruіnің өlshemі. Bұl сър Исак Нютон zhatatyn realistіk kөzқaras, sondyқtan bұny Nyutondyқ uaқyt ataydy тези депа. Bұғan қarsy kөzқarasқa sәykes uaқyt - adamzat sonyң kөmegіmen oқiғalardy rettep, salystyratyn, intellektualdy құrylymnyң (keңіstіktіk пени sandarmen қatar) іrgelі mүshesі. Готфрид Лайбниц разпенва Имануел Кант dәstүrі bolatyn оса ekіnshі kөzқarasқa sәykes uaқyt "arқyly өtetіn" "aғatyn" zatқa zhatpaydy, Немес oқiғalarғa ydys Бола almaydy, zhane өzі өlshene almaydy.

Tehnologtar променена ғalymdar mezgіldіk uaқyt өlsheumen aynalysқan, zhane astronomiyanyң negіzgі zertteu Ниса bolғan. Periodty oқiғalar променена periodty қozғalystar uaқyt өlshem Бирлик стандарти retіnde ұzaқ uaқyt paydalylyp keledі. Mysaly, kүnnің Aspan boyymen қozғalysy махало terbelіsі, aydyң fazalary zhane Zhurek dүrsіlі. Uaқyttyң әleumetіk maңyzy Да преглед ( "uaқyt - aқsha"), ол adamnyң kүndelіktі uaқyttyң shekteulіlіgіn sezіnuі променена Адам өmіrіnің shekteulіlіlіgі.

Uaқytty өlsheu Maseleleri. Uaқyt өlshemderі. Қas пени kөzdің Aras halyқtyқ өlshem. Lezde, МОН, zhyldam, kөzdі ashyp zhұmғansha Degen maғynayn bіldіredі. Қas-қaғym (kөzdі ashyp-zhұmғansha) - zharyқtyң zhylt etuі, kөzdі ashyp-zhұmғansha ketetіn uaқyt, shamamen 0,7-1 секунди. aralyғy. Sүt pіsіrіm-halyқtyқ өlshem, Schiereck saғat Shamas, shamamen 15 минути. Bie sauymday uaқyt-bienің ekі sauymynyң Aras БЛП saғat shamasyndaғy mezgіl. Tan-Шолпан sәrі zhұldyzynyң Туган mezgіlі. Боса Tan-кун shapaғynyң belgіsі, taңnyң aғara bastauy. Tan-ата kүnnің ұyasynan shyғar aldyndaғy mezgіl. Sәske-кун shyғyp, arқan Boyi kөterіlgen Res. Uly sәske-Тал tүske zhaқyndaғan mezgіl. Тал-tүs kүnnің TAS tөbege keluі, yaғni, mysaly, қazaқtyң kөleңkesі onyң dәl tүbіne tүsuі. Sәske tүs-shaңқay tүs mezgіlі Немес kүnnің қiғash 45 graduspen tүsuі, yaғni, mysaly, қazaқtyң өzіnің biіktіgі променена kөleңkesіnің ұzyndyғy teңesken Res. Keshқұrym-кун batқan Res. Tүn ortasy- tүngі saғat 12. Tүn zharym-tүngі saғat 3. В adym-aқpan ayyndaғy kүnnің ұzaruy, ол 38 minutқa teң. Elіk adym-қaңtardyң basynan aқpannyң ayaғyna deyіngі aralyқtaғy kүnnің ұzaruy, ол 74 minutқa teң keledі. Қarғa adym-қaңtar ayyndaғy kүnnің ұzaruy, ол 36 minutқa teң.

Zhұldyzdyқ Uaқyt - astronomiyada қoldanylatyn uaқyt esebі. Onda tәulіktің ұzaқtyғy қozғalmaytyn zhұldyzdar zhүyesіmen salystyrғandaғy Zherdің өz osіnen периоди Aynalov може teң қabyldanғan Dep. 24 zhұldyzdyқ saғat 23 saғ 56 минути игра с 4091 ortasha кун uaқytyna teң.

КЕЦ kelgen zhұldyzdy taңdap Alyp, onyң aspandaғy ornyn Zherdegі kozғalmaytyn БЛП nәrse (үy bұryshy, baғana) kөmegіmen belgіlep alayyk. Sol Жулдиз naқ солна orynғa 23 saғ 56-та минута өtkende қaytyp oralady. Osylaysha zhұldyzdarғa қatysty өlshenetіn tәulіk zhұldyzdyң tәulіk atalady Dep. Dәl aytsaқ, zhұldyzdyң tәulіk-кун. Мъжете tүnnің teңelu 1 nүktesіnің қatarynan ekі PET zhoғary sharyқtauyna қazhet uaқyt mөlsherі. Al 4 минути қayda kettі? Zherdің Kүndі Ain қozғaluy sebebі kүnnің aspandaғy Орна Gers betіndegі baқylaushyғa Zhұldyzdarғa katysty tәulіgіne Aspan sferasynyң Aynalov baғytyna Karama-Карс baғytta 1 ° -қa yғysyp otyrady. Ona "қuyp zhetu" ushin zherge оси 4 минути қazhet. Sonymen, Zherdің өz osіnen aynalyp shyғuyna 23 автомобил 56-та минута uaқyt ketedі. Al 24 коли оси aynalystyң Kүnge қatysty uaқyty. Адам Kүnsaғaty boyynsha Омир sүredі, zhұmys zhasaydy. Al astronomdar өz baқylau zhұmystaryn ұyymdastyruda Жулдиз uaқytyn қoldanady.

Zhergіlіktі Жулдиз uakyty (S) променило Zhұldyzdardyң ekvatorlyқ koordinatasy обиколка kөterіlu mәnі arasynda karapayym Bailanys бар. Фондация Bolsa Егер Жулдиз zhoғarғy sharyқtauda

S = α

Демеке, КЕЦ kelgen mezette berіlgen oryndaғy zhұldyzdyң uaқyttyң mәnі оса kezde zhoғarғy sharyқtauda orialasқan. zhұldyzdyң турне kөterіlu koordinatasynyң mәnіne teң. Gers betіndegі X boylyқtaғy Zhұldyzdyқ uaқyt (S) се разпенва Гринуич meridianyndaғy Zhұldyzdyқ uaқyt (S 0) arasyndaғy Bailanys майна өrnekpen anyқtalady:

S = S 0 + X

Osydan bіz berіlgen orynnyң Zhұldyzdyқ uaқytyn anyқtau arқyly оса orynnyң geografiyalyқ boylyғynyң mәnіn де anyқtauғa bolatynyna KEZ zhetkіzdіk.

Tәulіk - teteles БЛП БЛП кун променена tүnnің қosyndysy. Kүnnің де, де tүnnің ұzaқtyғy өzgerіp, әr mausymda әr tүrlі bolyp otyrady. Tәulіktің ұzaқtyғyn tұraқty Сама депа esepteuge Bolado. Zhuyқ tүrde alғanda кун қansha ұzarsa, tүn sonsha қysқarady. Shamalap alғandaғy tәulіktің bұl tұraқtylyғy bіzdің zamanymyzdan bұryn 4000 zhyldyқta anyқtalғan. Bir tәulіk іshіnde Gers өz osіn БЛП aynalyp shyғady. Zherdің өz osіn БЛП aynalyp shyғuyna ketetіn uaқyt zhұldyzdyқ tәulіk atalady Dep. Zhұldyzdyқ tәulіk zhuyқ tүrde 23 saғat 56минути 4 sekundқa teң. Mұny tіkeley baқylap anyқtauғa Bolado. Zhұldyzdyқ tәulіk - uaқyttyң astronomiyadaғy negіzgі өlshemі. Ol 24-ке де bөlіnedі, әrbіr үlesі zhұldyzdyқ saғat atalady Dep. Zhұldyzdyқ saғat kәdіmgі saғattan sәl kemіrek, zhuyқ tүrde 59 минути 50.17 секунди Bolado. Uaқytty zhұldyzdyқ saғat boyynsha өlsheytіn aspaptar observatoriyalarda қoldanylady. Жулдиз uaқyty - өzgermeytіn tiyanaқty uaқyt. Адам өmіrі negіzіnen alғanda zhұldyzғa Emesa, Kүnge baylanysty. Sondyқtan astronomiyada "naқty kүndіk tәulіk" ұғymy kөbіrek қoldanylady. Bіraқ naқty kүndіk tәulіkter bіrdey Emesa, olardyң ұzaқtyғy әr kezde әr tүrlі Bolado. Sebebі кун (Shyn mәnіnde Gers) үdey Кейд Кейд bayau қozғalady. Naқty kүndіk tәulіkterdің eң қysқasy, zhұldyzdyқ uaқyt өlshemіmen - 24 saғat 3 минути 36 секунди (қyrkүyek ayynyң ortasy) eң ұzaғy - 24 saғat 4 минути 27 секунди (қarasha ayynyң ayaғy) Bolado. Shamas үnemі өzgerіp tұratyndyқtan, naқty kүndіk tәulіkter өmіrde sirek қoldanylady. Halyққa қolayly Болу ushin zhyl іshіndegі naқty kүndіk tәulіkterdің ortasha mәnі, yaғni аритметика. ortasy alynғan. Bұl uaқyt ortasha kүndіk tәulіk депа atalady, ол 24 saғat asyrқa teң. Naқty kүndіk uaқyt ortasha kүndіk uaқytpen sәykes kelmeydі. Ol ekeuіnің ayyrmasy astronomiyada uaқyt teңdeuі atalady Dep. Uaқyt teңdeuіnің mәnі zhyl Saiyn shyғyp tұratyn arnayy Astron. kestelerde keltіrіledі. Uaқyt teңdeuіnің өzі де tұraқty Emesa, sondyқtan kesteler zhyl Saiyn қayta zhasalady.

№5 Zhұldyzdar katalogy- belgіlі БЛП bіrtektі sipattamalary (ekvatorlyқ koordinattar, zhұldyzdyқ shamalar, spektrlіk klastar, Т.В.) Kөrsetіlgen zhұldyzdardyң tіzіmі. Onda zhұldyzdardyң negіzgі sipattamalarynan basқa, aspandaғy zhane Zhұldyzdar katalogyndaғy zhұldyzdardy salystyruғa mүmkіndіk beretіn қosymsha sipattamalar да berіledі. Zhұldyzdar katalogynda zhұldyzdar sharyқtau kezіndegі өsu retі boyynsha ornalastyrylady. КЕЦ kelgen Zhұldyzdar katalogynda әrbіr zhұldyzғa mіndettі tүrde belgіlі БЛП nөmіr berіledі. Zhұldyzdar katalogynyң Жулдиз Орна belgіlengen Zhұldyzdar каталози, іrgelі Zhұldyzdar каталози, zhinaқtalғan Zhұldyzdar каталози, TB tүrlerі бар. Astronomiyalyқ baқylaular negіzіnde zhasalғan Zhұldyzdar Catalog zhұldyzdyқ zhүyelerdің құrylysy променена қozғalysyn zertteude, Aspan koordinattarynyң zhүyesіn anyқtauda, ​​geodeziyada, TB paydalanylady. Eң alғashқy Zhұldyzdar katalogyn zhasaғan Хипарх (указател 850 Жулдиз ornynyң), Согндал-ак Ұlyқbektің zhasaғan Zhұldyzdar указател Да belgіlі (1018 указател Жулдиз ornynyң). Модерен петобой kezde dүnie zhүzіnde zhүzdegen Zhұldyzdar бар КАТАЛОГ. Казахстан астрофизика institutynda "Zhұldyzdardyң spektrofotometriyalyқ Catalog» zhasaldy. Onda 1159 қamtylғan Ниса.

Zhұldyzdy aspannyң zhylzhymaly Cartas. Zhұldyzdy aspannyң zhylzhymaly Cartas (ZHAZHK) belgіlі БЛП orynda zhyldyң KEZ kelgen kүnі променена tәulіktің әr sәtіnde zhұldyzdy aspannyң kөrіnіsіn anyқtau maқsatynda қoldanylady. ZHAZHK ekі bөlіkten құralғan: zhұldyzdar Cartas zhane қondyrma dөңgelek. Карта Aspan sferasynyң zhazyқtyққa kөshіrіluіnen құrylғan.Kartada zhұldyzdar, shoқzhұldyzdardyң tanymal beynesі, olardyң shekaralary, aspannyң ekvatorlyқ koordinatalarynyң серпентини beynelengen. Kartanyң ortalyғynda eңіstіk dөңgelekterіnің radialdy syzyқtar tүrіndegі kөshіrmelerі қiylysady. Bұl nүkte dүnienің Солтустик polyusі. Tour kөterіlu mәnderі saғattyқ Сангму карта zhiegіnің іshkі zhaғynda saғat tіlіnің zhүrіsі boyynsha әr 1 saғ Saiyn zhazylғan. Aspan екватор (eңіstіgі 0 ") zhane aspannyң USH endіgі әr 30 ° Saiyn kontsentrlіk sheңbermen syzylyp, bastapқy eңіstіk dөңgelegіmen (0 saғ-12saғ tүzuі) қiylysқan tұstarynda graduspen taңbalanғan. Осите sandardyң kөmegіmen Aspan shyraқtarynyң ekvatorlyқ koordinatalarynyң mәnderіn zhuyқtap anyқtauғa Bolado. Aspan ekvatorynyң іshkі zhaғynda aspannyң Солтустик zharty топки Одан tysқary Южна zharty sharynyң 45 ° eңіstіkke deyіngі aymaғy ornalasқan. Aspan ekvatorymen ekі nүktede (кун променена tүnnің teңelu nүktelerіnde: kөktemgі кун променена tүnnің teңelu nүktesі α = 0 saғ, δ = 0 ° zhane kүzgі кун променена tүnnің teңelu nүktesі α = 12 saғ, δ = 0 °) қiylysatyn әrі ortalyқ nүktesі dүnie polyusіmen sәykes kelmeytіn sheңber-еклиптиката. Zhazғy кун toқyrau nүktesі Солтустик zharty Shard ekliptikanyң eңіstіk dөңgelegіmen 6 saғ mәnіnde, ал қysқy кун toқyrau nүktesі Южна zharty Shard, 12 добавка saғ mәnіnde қiylysқan tұsta ornalasқan. Карта zhiegіn Ala kүntіzbelіk Aylarov zhane kүnder kөrsetіlgen. Olar Kүnnің ekliptikadaғy ornyn anyқtaydy. Қondyrma dөңgelekte geografiyalyқ endіk mәnderі zhazylғan sopaқ pіshіndі tүyyқ syzyқtar kөrsetіlgen. Onyң Орна променена pіshіnі baқylaushynyң Gers betіnde ornalasuyna, yaғni onyң tұrғan ornynyң geografiyalyқ endіgіne tәueldі. Baқylaushynyң ornalasu ornynyң endіgіne sәykes bұryshtyқ belgi salynғan қisyқ boyymen қiyp alғanda, onyң tүyyқ zhiegі оса orynnyң matematikalyқ kөkzhiegіne sәykes Bolado. Kөkzhiek boyynda dүnienің "tөrt bұryshy" belgіlengen. Егер Южна пени Солтустик nүktelerіnің arasynda zhіp kerіlgen Bolsa, Фондация ол Aspan meridianyn kөrsetedі. Осите zhіptің ОРТ shenіn zhuyқtap зенита retіnde saқtauғa Bolado. Onyң dәl Орна kerіlgen zhіptің Gers endіgі φ-н teң Aspan endіgіmen қiylysқan nүktesіmen sәykes keledі. Mysaly Алмати ushin «φ = 43,25 °» aspandaғy Орна kartada δ = 43,25 ° sәykes endіk sheңberіn syzyp, солна sheңberdің taltүstіk syzyқpen қiylysқan nүktesіn belgіleu arқyly anyқtalady. Қondyrma dөңgelektің Сирт zhiegі 24 saғ-қa, ал әr saғat 6 bөlіkke bөlіngen. Bұl dөңgelekte saғat sandarynyң mәnі zhergіlіktі uaқyt boyynsha belgіlengen. Baқylau kezіnde bұl zhayt Este Болу Kerek. Қondyrma dөңgelektің oyylyp alynғan zherіn Moldir қaғazben zhelіmdep zhapsyryp, Фондация taltүstіk (Meridian) bұl syzyғy променена зенита ornyn belgіlese zhane де Cartan dүnienің Солтустик polyusі nүktesіmen shegege қondyrsa, zhylzhymaly карта қoldanuғa yңғayly Bolado. Zhұldyzdy aspannyң zhylzhymyly kartasynyң kөmegіmen әrtүrlі astronomiyalyқ esepter Sesa alamyz.Olar berіlgen oryndaғy zhұldyzdardyң shyғu, Бату, zhoғary zhane tөme sharyқtaudyң (yaғni kөkzhiekten eң biіk zhane eң tөmen ornalasuynyң) қay kүnі, қay uaқytta bolyp өtetіnің anyқtauda қazhet.Mәselen, berіlgen kүnnің belgіlі БЛП uaқytynda zhұldyzdy aspannyң kөrіnіsіn anyқtau ushin қoңdyrma dөңgelegіnің saғattyқ zhiegіndegі uaқyt Shamas kartanyң zhiegіndegі кун sanymen sәykestendіrіledі.Osy kezde oyyқ іshіnde aspanda kөrіnetіn zhұldyzdar платен boldady.Taltүstіk syzyқ boyyndaғy zhұldyzdar sharyқtau shegіnde: dүnienің Солтустик polyusіnің Южна zhaғyndaғylyry zhoғarғy, ал onyң soltүstің zhaғyndaғylyry - tөmengі sharyқtau sәtіnde ornalasady .Shyғyp Кел zhatқan zhұldyzdar kөkzhiektің Shygys bөlіgіnde, ал batyp бар zhatқandary - Батис bөlіgіnde ornalasady.Mysal, kazaқ Halyk astronomiyasynda keybіr zhұldyzdar променена shoқzhұldyzdardyң shyғu zhane бат zaңdylyқtaryn tұzhyrymdaytyn Жулдиз erezhesі bar.Solardyң bіrіnde "Үrker, Үsharқar, Taraz zhane Sүmbіle USH Аида tuyp , Айда БЛП батерия "Dep aytylydy.Bұl erezhede Aspan shyraқtarynyң eң soңғy keshkі Бату променена taңerteңgі eң alғash tuuy turaly aytylғan.Olar, geliakal бат zhane tuu tuu депа atalady.Shyryқtardyң geliakal zhane mezgіlі baқylaushy tұrғan ornynyң geografiyalyқ endіgіne де tәueldі.